Постанова
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 497/1638/17
провадження № 61-10792св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Болградської райдержадміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 26 липня 2018 року у складі головуючого-судді
Кравцової А. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Сегеди С. М., Цюри Т. В.,
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано заочним рішенням Болградського районного суду Одеської області від 05 березня 2015 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розлучення всі витрати на сина вона несе самостійно. Відповідач ухиляється від свого обов`язку щодо утримання їхньої дитини, повноцінний розвиток якої потребує постійних матеріальних затрат, нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо дитини.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в розмірі 2 000 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 жовтня
2017 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 26 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Відмовлено у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 в частині позбавлення батьківських прав відповідача
ОСОБА_2 Задоволено позовну вимогу ОСОБА_1 в частині стягнення на її користь аліментів з ОСОБА_2 для утримання дитини - їхнього спільного сина ОСОБА_3 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 2 000 грн щомісячно, але не менше
50 % прожиткового мінімуму, встановленого законом, для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 30 жовтня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. Допущено до негайного виконання рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки малолітній
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з матір`ю, а відповідач матеріально не утримує сина, хоча обов`язок утримувати своїх дітей до повноліття покладений, як на батька, так і на матір, позов в частині стягнення аліментів підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині позбавлення батьківських прав, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем того, що позбавлення відповідача батьківських прав щодо сина відповідатиме його інтересам, а також із того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а відповідач бажає брати участь у вихованні дитини.
Постановою Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Болградського районного суду Одеської області від 26 липня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Апеляційний суд не здійснював перегляд рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів, оскільки воно не оскаржувалось сторонами.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У травні 2019 року ОСОБА_1 подала до суду касаційної інстанції касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх судових інстанцій в частині позбавлення батьківських прав та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами безпідставно не враховано те, що відповідач взагалі не приймає участі у вихованні сина, останній неодноразово здійснював домашнє насильство над нею в присутності сина, що негативно впливає на емоційний стан дитини.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У липні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Відзиву на касаційну скаргу не подано.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи, щодо законності та обґрунтованості.