Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 177/1138/17
провадження № 61-38212св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2018 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок протиправних дій.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що 29 листопада 2013 року відповідачі спричинили їй легкі тілесні ушкодження у вигляді синців голови, обличчя, верхніх кінцівок, лівої молочної залози. На лікування, медичні обстеження та діагностику, у зв`язку з отриманими травмами, вона витратила1 048,75 грн.
За фактом її побиття відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 квітня 2017 року кримінальне провадження у справі закрито, відповідачі звільнені від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, однак при закритті кримінального провадження залишено без розгляду її цивільний позов, не вирішено питання про стягнення витрат на правову допомогу, не відшкодовано заподіяну їй майнову та моральну шкоду.
Посилаючись на наведене, позивач просила стягнути з відповідачів солідарно 1 047,75 грн майнової шкоди, 10 000,00 грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу, 2 000,00 грн з ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди та з ОСОБА_2 4 000,00 грн.
Рішення суду першої інстанції
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від
23 лютого 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю вини відповідачів у заподіянні ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідачів та завданими ОСОБА_1 тілесними ушкодженнями, що завдавало позивачеві фізичного болю та душевних страждань. Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідачів, суд урахував характер та обсяг фізичних і моральних страждань ОСОБА_1 та їх тривалість.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 травня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого
2018 року скасовано в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, та ухвалено у цій частині нове рішення.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 734,13 грн на відшкодування майнової шкоди та 4 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 314,62 грн на відшкодування майнової шкоди та 2 000,00 грн на відшкодуванняморальної шкоди.
Вирішено питання щодо судових витрат.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, разом з тим неповно урахував характер та обсяг фізичних і душевних страждань позивача, а також не звернув увагу на надані позивачем докази на підтвердження витрат на придбання медичних препаратів на загальну суму
1 109,35 грн. Розмір відшкодування майнової шкоди, суд визначив з урахуванням ступеня вини кожного із відповідачів, зокрема ОСОБА_2 - 70 відсотків, ОСОБА_3 - 30 відсотків.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018року до Верховного Суду,
ОСОБА_2 просив скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на порушення норм процесуального права, оскільки справа не підлягає розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за письмовими матеріалами.
Вказував на те, що апеляційний суд вийшов за межі заявлених позовних вимог щодо відшкодування майнової шкоди з урахуванням ступеня вини кожного із відповідачів, а також на упередженість та особисту зацікавленість колегії апеляційного суду у результатах розгляду справи, посилаючись на те, що заявлений складу суду відвід був розглянутий та відхилений тим же самим складом суду.
Станом на момент розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Судуу складі судді Касаційного цивільного суду від
06 липня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК Україниу суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлені судами фактичні обставини справи
Судами встановлено, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 квітня 2017 року встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 було висунуто обвинувачення у тому, що 29 листопада 2013 року,
ОСОБА_3 та ОСОБА_2, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1, на грунті раніше виниклих неприязних відносин з ОСОБА_1, навмисно завдали нанесли позивачеві побої.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 03 лютого 2014 року № 209 та висновку додаткової судово-медичної експертизи від 08 травня 2014 року № 902 ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.