Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 759/15970/17-ц
провадження № 61-8502св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Кривцової Г. В.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року у складі судді Сенька М. Ф. та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2019 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Панченка М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" (далі - ТОВ "Завод "Ізумруд") про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позовна заява мотивована тим, що з 22 березня 2011 року він працював на посаді головного інженера заводоуправління ТОВ "Завод Ізумруд", який є правонаступником Київського державного підприємства "Ізумруд" (далі - КДП "Ізумруд").
Позивач зазначав, що наказом від 09 серпня 2012 року № 139-К його призначено членом комісії по припиненню юридичної особи КДП "Ізумруд".
З посади головного інженера його звільнено наказом від 13 липня 2016 року, зобов`язано бухгалтерський обліковий відділ провести повний розрахунок за фактично відпрацьований період з 22 березня 2011 року до 22 липня 2016 року та виплатити компенсацію за невикористану відпустку у кількості 72-х календарних днів.
Посилаючись на те, що при звільненні з роботи його, як головного інженера, відповідач, порушуючи взяті на себе зобов`язання, припинив оплату його роботи в комісії, яка визнана як особливо важлива і поставив його в умови, які стали відмінні від умов роботи інших членів комісії, які і надалі одержували оплату за роботу в комісії.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь ненараховану та невиплачену заробітну плату за роботу на посаді члена комісії з припинення юридичної особи - КДП "Ізумруд", у розмірі 33 298,68 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з роботи у розмірі 281 350,26 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року у задоволенні позовуОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідача не існувало заборгованості по належним йому виплатам, тому підстави для застосування до спору статей 21, 97, 116, 117, 235 КЗпП України відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 27 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з його висновком і зазначив, що винагороду за участь у ліквідаційній процедурі товариства позивачу було встановлено наказом керівника ТОВ "Завод "Ізумруд" від 03 грудня 2012 року № 15, а наказом від 26 травня 2016 року № 82 було внесено зміни до наказу № 15 та зменшено розмір винагороди за участь у припиненні юридичної особи.
Розрахунок товариством в повному обсязі проведено 09 серпня 2016 року, у тому числі й з урахуванням доплати за особливо важливу роботи у розмірі, визначеному наказом від 26 травня 2016 року № 82. За таких обставин, відсутні порушення трудових прав позивача, пов`язані з нарахуванням йому заробітної плати.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 759/15970/17 з Святошинського районного суду м. Києва.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що судові рішення суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Також суди не дослідили надані позивачем докази, аргументи і пояснення. Не врахували, що відповідач при звільненні його з роботи 22 липня 2016 року заробітну плату за червень, липень місяці 2016 року в частині доплати в розмірі 50 % від посадового окладу йому виплатив не в повному обсязі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2019 року ТОВ "Завод "Ізумруд" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Завод "Ізумруд" на посаді головного інженера заводоуправління (а.с. 8, т. 1).
Наказом Фонду Державного майна України від 09 серпня 2012 року № 3275, разом з іншим, було прийнято рішення про припинення КДП "Ізумруд", створено комісію з припинення юридичної особи, до складу якої, разом з іншими працівниками підприємства було включено головного інженера ОСОБА_1 . На виконання вказаного наказу Фонду, ОСОБА_1, разом з іншими працівниками, за згодою, було зараховано до штату ТОВ "Завод "Ізумруд", про що 03 грудня 2012 року директором підприємства видано наказ № 02-к. (а.с. 12-14, 48, т. 1).
Згідно з наказом директора ТОВ "Завод "Ізумруд" від 26 травня 2016 року № 82 з 01 червня 2016 року встановлено нові розміри доплат до посадового окладу працівникам, залученим до роботи ліквідаційної комісії КДП "Ізумруд", наказ було погоджено самим позивачем, як одним із керівників підприємства, правом на його оскарження позивач не скористався, виплати передбачені цим наказом здійснені позивачу в повному обсязі (а.с. 53, т. 1).
Наказом директора ТОВ "Завод "Ізумруд" від 13 липня 2016 року № 185-к головного інженера заводоуправління ОСОБА_1 звільнено з роботи з 22 липня 2016 року на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України за угодою сторін (а.с. 6, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.