Постанова
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 615/595/18
провадження № 61-14983св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя",
відповідачі: ОСОБА_1, Фермерське господарство "Велес-В",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" до ОСОБА_1, Фермерського господарства "Велес-В" про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди,
за касаційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" на рішення Валківського районного суду Харківської області від 11 березня 2019 року у складі судді Логвінова А. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 18 червня 2019 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" (далі- ПСП "Нове життя") звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило визнати недійсним договір користування земельною ділянкою площею 5,43 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений між Фермерським господарством "Велес-В" (далі - ФГ "Велес-В") та ОСОБА_1, який зареєстровано 05 квітня 2018 року за № 25669253 та скасувати його державну реєстрацію; визнати поновленим договір оренди землі від 30 грудня 2005 року на земельну ділянку 5,43 га, кадастровий номер НОМЕР_1, зареєстрований 31 січня 2008 року за № 040868800205 та визнати укладеною додаткову угоду від 01 листопада 2017 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року.
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 30 грудня 2005 року між ОСОБА_2, спадкоємцем якої є ОСОБА_1, та ПСП "Нове життя" укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,43 га, кадастровий номер НОМЕР_1, строком на десять років, який зареєстрований 31 січня 2008 року та відповідно, з урахуванням статті 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент укладення договору) строк його дії до 31 січня 2018 року.
З метою скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, позивач 01 листопада 2017 року направив ОСОБА_1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди, на що 06 листопада 2017 року ОСОБА_1 відповів відмовою в поновленні договору оренди землі від 30 грудня 2005 року, в зв`язку із наміром самостійно використовувати земельну ділянку.
Протягом місяця після закінчення строку дії договору ні одна із сторін не повідомила про розірвання договору оренди землі, а позивач продовжував використання земельної ділянки.
29 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ "Велес-В" укладено договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) на земельну ділянку площею 5,43 га, кадастровий номер НОМЕР_1, який 05 квітня 2018 року зареєстрований в Державному реєстрі речових прав.
Позивач уважає, що укладення договору емфітевзису є порушенням переважного права ПСП "Нове життя" на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки ПСП "Нове життя" скористалося правом на поновлення договору на новий строк, виконало всі необхідні для цього дії, а ОСОБА_1 не дотримався вимог, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", уклавши договір емфітевзису з іншою юридичною особою. Позивач наголошує, що не поновлення договору оренди землі, не укладання додаткової угоди є перешкодою орендарю - ПСП "Нове життя" реалізувати свої законні сподівання за орендним договором і частковим позбавленням його зустрічного задоволення, з урахуванням якого він укладав цей договір.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Валківський районний суд Харківської області рішенням від 11 березня 2019 року в задоволенні позову відмовив. Стягнув з Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" на користь Фермерського господарства "Велес-В" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 500 грн.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що направлення орендодавцем орендарю заперечення проти поновлення договору оренди землі на новий строк свідчить про відсутність волевиявлення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, у зв`язку з чим ПСП "Нове життя" втратило переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк. Продовження користування землею після закінчення терміну оренди, за умови отримання ним волевиявлення орендодавця про небажання продовження оренди та вимоги повернення землі, не є підставою для поновлення дії орендних відносин між сторонами, оскільки такий спосіб поновлення договору оренди землі може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Оспорюваний договір емфітевзису від 29 березня 2018 року укладений між ОСОБА_1 та ФГ "Велес-В" вже після припинення строку дії договору оренди землі від 30 грудня 2005 року, що був укладений між ОСОБА_2 та ПСП "Нове життя" та не порушує переважне право ПСП "Нове життя" на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки ОСОБА_1, на виконання вимог встановлених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", повідомляв орендаря про небажання продовжувати строк дії договору оренди землі.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Харківський апеляційний суд постановою від 18 червня 2019 року рішення Валківського районного суду Харківської області від 11 березня 2019 року залишив без змін. Стягнув з Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" на користь Фермерського господарства "Велес-В" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що ОСОБА_1 дотримався процедури повідомлення орендаря про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі на новий термін, а тому договір емфітевзису від 29 березня 2018 року не порушує права позивача, як колишнього орендаря спірної земельної ділянки. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 18 липня 2019 року до Верховного Суду, ПСП "Нове життя" просить скасувати рішення Валківського районного суду Харківської області від 11 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 червня 2019 року, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПСП "Нове життя".
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Чинним законодавством України прямо передбачено обмеження права вибору нового наймача наймодавцем при передачі майна у найм, за умови наявності наймача, який належно виконував свої обов`язки за договором найму, що в свою чергу відповідає статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та частинам третій-п`ятій, сьомій статті 319 ЦК України, що не було враховано судом при винесенні рішення у справі.
За відсутності попереднього повідомлення попереднього орендаря щодо наміру укладення нового договору користування з новим користувачем (орендарем), право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України "Про оренду землі", буде порушено, а така поведінка орендодавця стосовно попереднього орендаря буде недобросовісною.
Позивачем дотримано вимоги статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка, зокрема, передбачає узгодження з орендарем (за необхідності) істотних умов договору. Проте орендодавець не розглянув пропозицію орендаря. Лист про відмову у продовженні орендних відносин орендодавець обґрунтував бажанням самостійно використовувати земельну ділянку, однак уклав новий договір емфітевзису та не повідомив про прийняте рішення орендаря.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали зВалківського районного суду Харківської області.
28 серпня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
30 грудня 2005 року між ОСОБА_3 та ПСП "Нове життя" укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,43 га, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 5,43 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області.
Пунктом 8 вказаного договору оренди землі встановлено, договір укладено на десять років. Після закінчення строку договору оренди землі, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 9 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься у формі та розмірі 1,5 % вартості земельної ділянки, нараховується в грошовій формі. Видається грошима або продукцією по ринкових цінах, послугами по цінах господарства, виходячи з можливості господарства.
Пунктом 27 договору оренди землі зокрема передбачено, що дія договору землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 34 договору оренди землі передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
31 січня 2008 року у Державному реєстрі земель вчинено запис про державну реєстрацію договору за № 040868800205.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, спадкоємцем після її смерті за заповітом став ОСОБА_1.
22 червня 2017 року ОСОБА_1 на адресу ПСП "Нове життя" направив лист-повідомлення, в якому повідомив про відсутність наміру продовжувати договір оренди земельної ділянки на новий строк, у зв`язку із самостійним використанням земельної ділянки в подальшому. Також, у листі просив звільнити належну йому земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати її під врожай 2018 року, та заборонив користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі. Лист-повідомлення від 22 червня 2017 року отриманий ПСП "Нове життя" 26 червня 2017 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а також описом вкладення у цінне поштове відправлення.
01 листопада 2017 року ПСП "Нове життя" на адресу ОСОБА_1 надіслано лист-повідомлення щодо переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, та додано проект додаткової угоди від 01 листопада 2017 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року, які були отримані ОСОБА_1
06 листопада 2017 року ОСОБА_1 на адресу ПСП "Нове життя" направив лист-повідомлення, в якому повідомив про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі на новий термін, у зв`язку з чим просив звільнити належну йому земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати її під врожай 2018 року. Також, в листі зазначив, що в подальшому земельну ділянку буде використовувати самостійно. Вказаний лист отримано ПСП "Нове життя" 09 листопада 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також описом вкладення у цінне поштове відправлення.
22 грудня 2017 року ОСОБА_1 на адресу ПСП "Нове життя" направив лист-повідомлення, в якому повідомив про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі на новий термін, у зв`язку з чим просив звільнити належну йому земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати її під врожай 2018 року. Також, в листі зазначив, що в подальшому земельну ділянку буде використовувати самостійно. Вказаний лист повернувся на адресу ОСОБА_1 з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, описом вкладення у цінне поштове відправлення та відміткою на поштовому конверті.
02 лютого 2018 року, після закінчення договору оренди землі, ОСОБА_1 на адресу ПСП "Нове життя" направив лист-повідомлення, в якому повідомив про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі на новий термін, у зв`язку з чим просив звільнити належну йому земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати її під врожай 2018 року. Також, в листі зазначив, що в подальшому земельну ділянку буде використовувати самостійно. Вказаний лист повернувся на адресу ОСОБА_1 з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, описом вкладення у цінне поштове відправлення та відміткою на поштовому конверті.
29 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ "Велес-В" укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), предметом якого є земельна ділянка розміром 5,43 га, що розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області, кадастровий номер НОМЕР_2, строком на три роки.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 120263494 від 11 квітня 2018 року, 05 квітня 2018 року здійснена державна реєстрація права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального
права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.