Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 761/22108/16-ц
провадження № 61-47283 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Київська міська рада,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Городисський та Партнери", Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року у складі судді
Шебуєвої В. А.,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Городисський та Партнери", Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання незаконним та скасування дозволу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 серпня 2018 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення судової земельно-технічної експертизи залишено без задоволення.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, у листопаді
2018 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від
21 серпня 2018 року повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Оскільки ухвала про відмову у призначенні експертизи не входить до визначеного в частині першій статті 253 ЦПК України переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, апеляційний суд дійшов до висновку про повернення апеляційної скарги заявнику.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій заявник, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, оскільки пунктом 12 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено право оскарження ухвали суду, яка була постановлена за результатами розгляду клопотання про призначення експертизи, зокрема, як про призначення експертизи так і про відмову у її призначенні. Крім того, питання про повернення апеляційної скарги має вирішуватись усім складом суду апеляційної інстанції, а не суддею-доповідачем одноособово.
Згідно статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною третьою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене з дотриманням вимог процесуального права, доводи касаційної скарги законність та обгрунтованість висновків суду не спростовують.
Установлені судами фактичні обставини справи
21 серпня 2018 року Шевченківським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 про призначення судової земельно-технічної експертизи.
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від
21 серпня 2018 року повернуто заявнику.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги заявнику, суд апеляційної інстанції виходив з того, що статтею 353 ЦПК України не передбачено право апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у призначенні експертизи окремо від рішення суду.
Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.