Постанова
Іменем України
02 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 545/425/17
провадження № 61-6543 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 31 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Бондаревської С. М., Пилипчук Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
На обгрунтування позовних вимог зазначила, що 02 березня 2015 року відбулася ДТП за участю автомобіля "ВАЗ-21053", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля "Мітсубіші лансер", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керувала вона, внаслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.
Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 13 березня 2015 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно рахунку-фактури від 10 березня 2015 року та акту прийому-передачі робіт по ремонту автомобіля "Мітсубіші лансер", реєстраційний номер НОМЕР_2, від 27 червня 2015 року, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеравто-Полтава", вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 20 029,00 грн.
У листопаді 2016 року Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія") виплатило їй страхове відшкодування у розмірі 11 048,95 грн.
Посилаючись на те, що розмір страхового відшкодування є недостатнім для відшкодування заподіяної шкоди, позивач просила стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою у розмірі 8 980,05 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 30 серпня
2017 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заподіяна позивачеві, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнова шкода не перевищує розміру страхової суми, що становить 50 000 грн, а тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 1194 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 31 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30 серпня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 8 980,05 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному, тому одержання потерпілим від страховика страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі не припиняє деліктного зобов`язання між особою, яка завдала шкоди, та потерпілим, у тому випадку коли розміру страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, у якій він просив скасувати рішення Апеляційного суду Полтавської області від 31 жовтня 2017 року та залишити у силі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30 серпня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що обставини щодо розміру майнової шкоди, заподіяної володільцю автомобіля "Мітсубіші лансер", реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок ДТП, встановлено рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 22 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 серпня 2016 року, за наслідками вирішення позову ОСОБА_1 до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не урахував зазначені обставини, що мають преюдиційне значення при вирішення позову потерпілого до особи, якою завдано шкоду, невірно визначив характер спірних правовідносин та помилково застосував статтю 1194 ЦК України, а тому дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У серпні 2018 року до касаційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 обгрунтований тим, що відповідно до пункту 12. 1 та пункту 32.7 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик не відшкодовує франшизу та шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу. При настанні страхового випадку страховик відшкодовує третій особі (постраждалому) завдану внаслідок пошкодження транспортного засобу саме пряму шкоду, у якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу на момент ДТП, з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу (стаття 29 вищезазначеного Закону). Тому суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку по те, що відшкодування позивачу страховиком шкоди, у якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу, яким володіла ОСОБА_1 на момент ДТП, з урахуванням його фізичного зносу, не виключає підстав для деліктної відповідальності особи, якою заподіяно шкоду, у частині відшкодування 8 980,05 грн, як різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 02 березня 2015 року у м. Полтава по вулиці Жовтневій відбулася ДТП за участю автомобіля "ВАЗ-21053", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля "Мітсубіші лансер", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням
ОСОБА_1 , унаслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.
Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 13 березня 2015 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Згідно рахунку-фактури від 10 березня 2015 року та акту прийому-передачі робіт від 27 червня 2015 року, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеравто-Полтава", фактична вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Мітсубіші лансер", реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 20 029,00 грн.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 29 серпня 2014 року.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 22 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2016 року, за наслідками розгляду позову ОСОБА_1 до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", третя особа ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, змінено рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру страхового відшкодування. Зменшено розмір стягнутої з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_1 суми страхового відшкодування з 20 029,00 грн до 11 048,95 грн.