Постанова
Іменем України
30 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 523/8542/15-ц
провадження № 61-22208св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2017 року у складі судді Бузовського В. В. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2017 року у складі колегії суддів: Станкевича В. А., Сидоренко І. П., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності, стягнення грошової компенсації.
Позов обгрунтовано тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, під час якого вони придбали автомобіль "Ніссан" р/н НОМЕР_1 . Після розірвання шлюбу відповідач без її згоди продав автомобіль. Таким чином, автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, тому позивач має право на 1/2 частину його вартості, яку просить стягнути, яка визначена позивачем на підставі середньої ціни із даних відкритого ринку автомобілів в довіднику "Бюлетень авто товарознавця". З огляду на вказане, позивач просила визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на автомобіль "Ніссан" р/н НОМЕР_1 та стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини зазначеного автомобіля в розмірі 133 935,50 грн.
Відповідач в обгрунтування заперечення на позов вказав, що визнання права особистої приватної власності на автомобіль за відповідачем не ґрунтується на законі, оскільки автомобіль належить третій особі, договір купівлі-продажу укладений між відповідачем та третьою особою недійсним не визнано, а відповідач не уповноважував позивача звертатися до суду із позовом в його інтересах. Визначення вартості 1/2 частини автомобіля за допомогою "Бюлетеня авто товарознавця" чинним законодавством не передбачено, а вартість майна, що підлягає поділу, може бути визначена за погодженням сторін, а у випадку відсутності погодження, ринкова вартість визначається шляхом проведення відповідної товарознавчої експертизи.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 15 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2017 року, в позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що визначення вартості транспортного засобу на підставі "Бюлетеня автотоварознавця" суперечить роз`ясненням викладених в пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11, позивачу роз`яснено необхідність надання доказів та визначення дійсної ринкової вартості спірного автомобіля, однак жодних клопотань позивачем не подано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
07 липня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1
У серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги, що представником позивача заявлено у суді першої інстанції клопотання про зобов`язання відповідача надати інформацію щодо зазначення вартості спірного автомобіля, за яку відповідач його відчужив на користь третьої особи, однак таке клопотання суд відхилив, чим унеможливив забезпечення позивачу належного способу захисту.
Позивач надала судам першої та апеляційної інстанцій докази про середньоринкову вартість автомобіля на момент уточнення позовних вимог на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66.
З урахуванням того факту, що спірний автомобіль продано відповідачем без згоди іншого з подружжя, такий автомобіль відсутній у відповідача, що позбавляє можливість визначення його реальної вартості шляхом проведення експертизи на момент розгляду справи, тому безпідставним є твердження судів першої та апеляційної інстанцій про те, що неможливо взяти до уваги "Бюлетень автотоварознавця" та пункт 10 методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66, як належний доказ на підтвердження позову.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну
Заперечення на касаційну скаргу мотивовано тим, що позивачу неодноразово пропонувалося надати відповідні докази або клопотання про проведення експертизи для визначення ціни автомобіля, чим сторона не скористалася, тому позовні вимоги грунтуються на припущеннях, належним чином не обгрунтовані, тому не підлягають задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 26 жовтня 1996 року до 18 квітня 2013 року. Під час шлюбу, а саме 22 грудня 2007 року було придбано автомобіль "Ніссан" р/н НОМЕР_1, право власності на який зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 Після розірвання шлюбу, а саме 26 жовтня 2013 року, ОСОБА_2 без письмової згоди ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_3 придбала зазначений автомобіль.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.