ПОСТАНОВА
Іменем України
06 вересня 2019 року
Київ
справа №820/1075/17
адміністративне провадження №К/9901/29920/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у письмову провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/1075/17
за позовом ОСОБА_1 до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Фіщук Сергій Олексійович про зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року (прийняту одноособово суддею Тітовим О.М.) та на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Ральченко І.М., суддів: Бершова Г.Є., Катунова В.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (надалі - відповідач, Комінтернівський ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області), в якому просив визнати постанову відповідача від 21 квітня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 50924508 такою, що вчинена з порушенням діючого законодавства та скасувати її; визнати виконавчі дії вчиненні в постановах від 10 травня 2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та від 19 грудня 2016 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 50924508 незаконними.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
3. Рішення судів мотивовані тим, що при винесенні оскаржуваних постанов відповідач діяв у відповідності із вимогами законодавства та згідно з наявними обставинами виконавчого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. 27 лютого 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1
5. У листопаді 2018 року на адресу суду надійшла заява представника позивача - ОСОБА_2 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_1, яку було задоволено ухвалою суду від 26 листопада 2018 року.
6. У касаційний скарзі скаржник просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року і передати справу на новий розгляд за підсудністю.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
7. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):
7.1. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права просить скасувати оскаржувані судові рішення, та направити справу на новий розгляд за підсудністю.
7.2 Скаржник посилається на порушення статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", та зазначає,що дізнався про виконавче провадження у зв`язку з отриманням пенсії у розмірі меншому ніж вона була призначена Управлінням пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова.
7.3. Під час розгляду справи, на думку скаржника, державним виконавцем не було надано суду належним чином засвідчених матеріалів виконавчого провадження від 21 квітня 2016 року № 50924508, а у наданих матеріалах наявні порушення.
7.4. ОСОБА_2 вказує, що виконавчий напис нотаріуса на підставі якого відкрито виконавче провадження є протиправним оскільки позивач не є боржником по споживчому кредиту від 02 лютого 2004 року № HAA0 R0 01510001, а тому виконавчі дії спрямовані на погашення заборгованості незаконні.
8. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, на примусове виконання до Комінтернівського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області надійшов виконавчий напис, від 15 січня 2016 року № 181 виданий приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Комерційний банк Приватбанк" заборгованості на загальну суму 200275,45 грн.
10. 21 квітня 2016 року державним виконавцем відділу Ємельяновим О.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 50924508.
11. В подальшому державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції постановою від 10 траня 2016 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, у межах суми звернення стягнення 200274,45 грн.
12. 19 грудня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
13. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
14. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. Відповідно до підпункту четвертого пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до частини першої статті 25 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
19. Згідно частини другої цієї статті державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
20. Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред`явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;
61) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;
8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
21. Відповідно до статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
22. Згідно з частиною першою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
23. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
24. 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" згідно якого з пунктами 5-7 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
25. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.
26. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
27. Відповідно до статті 13 Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.