ПОСТАНОВА
Іменем України
06 вересня 2019 року
Київ
справа №128/4752/15-а
адміністративне провадження №К/9901/6610/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 20 травня 2016 року (головуючий суддя - Саєнко О.Б.)
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року (головуючий суддя - Сторчак В.Ю., судді - Ватаманюк Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.)
у справі № 128/4752/15-а
за позовом ОСОБА_1
до виконавчого комітету Ксаверівської сільської ради Вінницького району Вінницької області,
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
Короткий зміст позовних вимог.
В грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до виконавчого комітету Ксаверівської сільської ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати дії Виконавчого комітету Ксаверівської сільської ради Вінницького району Вінницької області в наданні йому несвоєчасної, недостовірної та неповної відповіді на його запит про доступ до публічної інформації від 30 листопада 2015 року протиправними.
- зобов`язати відповідача надати достовірну та повну інформацію на його запит від 30 листопада 2015 року.
- зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення по даній справі.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 20 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року, у задоволені справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ксаверівської сільської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовлено за необґрунтованістю.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач у відповіді на запит повідомив позивачу відому йому інформацію про наявність в межах населених пунктів ( сіл- Ксаверівки та Лисогора) земельних ділянок загальною площею 43,1493 га, які не надані у власність та користування, із роз`ясненнями, що саме представляють собою ці земельні ділянки та надав позивачу наявні у нього графічні матеріали. Достовірність даної інформації підтверджується відповіддю представника Уповноваженого Верховної ради України з прав людини від 01.10.2015 року, а також відомостями державної статистичної звітності з кількісного обліку земель по формах- 2-зем, 6-зем,6а-зем,6б-зем, що знаходяться в справі. Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 зобов`язати виконавчий комітет Ксаверівської сільської ради надати належним чином завірені викопіювання публічної кадастрової карти та інші графічні матеріали, суди звертають увагу, що відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, виконавчий комітет Ксаверівської сільської ради не володіє вказаною інформацією, а законом не передбачений обов`язок розпорядника публічної інформації створювати нову інформацію за запитом. Відносно тверджень позивача про те, що запитувана інформація надана йому з порушенням строків, суди зазначають, що з копії журналу реєстрації заяв громадян по Ксаверівській сільській раді вбачається, що запит ОСОБА_1 зареєстрований 04.12.2015 року за № 46, а відповідь на запит про надання інформації зареєстрована відповідачем в журналі вихідної кореспонденції 10.12.2015 року за № 176. Враховуючи те, що запит отримано 04 грудня 2015 року ( п`ятниця - робочий день), а відповідь направлена поштою - 10 грудня 2015 року, з урахуванням того, що - 05, 06 грудня 2015 року- вихідні дні, суди дійшли висновку про те, що відповідач своєчасно, у визначений ч.1 ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" строк, скерував позивачу відповідь. Посилання позивача на те, що на конверті поштового відправлення відповіді на запит наявний штамп датований -16 грудня 2015 року, а тому відповідач порушив п`ятиденний строк на надання відповіді, відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки позивачем не враховано строків пересилання поштової кореспонденції об`єктом поштового зв`язку. З огляду на зазначене, суди дійшли висновку, що відповідач, при наданні відповіді на запит позивача від 04.12.2015 року діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому права позивача не порушені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).
14 липня 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 20 травня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року, в якій позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені рішення судів і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що відповідь за вих. № 170 від 10.12.2015 на його запит від 30.11.2015 надано йому відповідачем несвоєчасно, що підтверджується відтиском календарного штемпеля на конверті із датою - 16.12.2015. Також скаржник вказує, що відомості, внесені до статистичної звітності форми № 6-зем, інформацію про надання яких прохав позивач, мають відповідати вимогам закону і не можуть містити недостовірних відомостей, оскільки це є офіційний документ і не спростовується жодним належним та допустимим доказом. Крім того, позивач, посилаючись на приписи ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зазначив, що до моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельних кадастрів виконавчий орган сільської ради зобов`язаний надавати за запитами фізичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову. Відтак, враховуючи вказану норму законодавства, скаржник стверджує, що саме виконавчий комітет Ксаверівської сільської ради є розпорядником запитуваної ним інформації.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
Відповідачем відзиву чи заперечення на зазначену касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року зазначені касаційну скаргу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
04.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Ксаверівської сільської ради з запитом про надання інформації щодо наявності всіх вільних земельних ділянок державної та комунальної форми власності (не наданих в користування (оренду) або у власність громадянам, згідно звіту форми №6-зем станом на 01 липня 2015 року, який виконавчим комітетом подається до управління Держгеокадастру у Вінницькому районі) по селу Ксаверівка Вінницького району Вінницької області (в межах та за межами населеного пункту) з цільовим призначенням: ведення особистого селянського господарства у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам України у відповідності до вимог ст.ст.118,121,122 Земельного Кодексу України; надання належним чином завірених всіх графічних матеріалів (викопіювання з публічної кадастрової карти, та будь які інші картографічні матеріали) вільних земель із вказаним цільовим призначенням, в тому числі, із земель запасу, резервного фонду, які необхідні для дотримання порядку отримання земельної ділянки у власність громадянами України у відповідності до норм ст.ст.118,121,122 Земельного Кодексу України.
Запитувану інформацію просив надати у встановлений законом термін за його поштовою адресою.
Листом сільського голови Грузевича О.М. від 10.12.2015 року № 170, позивачу надано відповідь на запит, з якого вбачається, що в межах населених пунктів (с.Ксаверівка та село Лисогора) є земельні ділянки загальною площею 43,1492 га, які не надані у власність та користування, а саме: неугіддя, крутосхили, заболочені землі біля річок, придорожні захисні смуги, вигони, пасовища, які використовуються громадянами сіл для випасу худоби, господарські двори біля сільського клубу, шкіл, дитячого садочку. Також до цих земель відносяться ліси, водойми, ставки, не надані в оренду по причині відсутності бажаючих, та заболочені площі біля них. Дані землі не можуть бути використані для забудови чи ведення особистого селянського господарства у зв`язку з непридатністю для таких цілей. Інших земель, на які можна було б виготовити технічну документацію для виділення під забудову чи ведення особистого селянського господарства на території сільської ради в межах населених пунктів немає і рішення сесії сільської ради на виділення землі для таких цілей не приймалися. Що стосується земель за межами населених пунктів, то вказано, що сільська рада 01.01.2002 року повноважень щодо розподілу їх немає, що підтверджується викопіювання з карти грошової земельної оцінки.
Також зазначено, що графічні матеріали--викопіювання з карти грошової земельної оцінки--додаються.
18.12.2015 позивачем отримано лист із вказаною відповіддю на запит. Дане поштове відправлення датоване 16.12.2015.
Вважаючи, що відповідь на запит надана несвоєчасно, а також, що запитувана інформація недостовірна та неповна, позивач звернувся в суд з даним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Частина 1 ст. 1 Закону № 2939-VI: публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.