ПОСТАНОВА
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 822/2407/17
адміністративне провадження № К/9901/22214/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Білої Л. М., суддів Граб Л. С., Гонтарука В. М.) від 18 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області, державного реєстратора Полонської районної державної адміністрації Шпака Андрія Володимировича, треті особи: Полонський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія-Н", про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області (далі - Полонська РДА), державного реєстратора Полонської районної державної адміністрації Шпака А. В. (далі - Держреєстратор), треті особи: Полонський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (далі - Полонський РВ ДВС ГУЮ), Марач С. О ., Марач О. О., Марач І. М., Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія-Н" (далі - ТОВ "Вілія-Н"), у якій просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Держреєстратора від 26 січня 2017 року про державну реєстрацію за ОСОБА_3, ОСОБА_2 по 1/2 частині за кожним права власності на склад - навіс площею 350 м2, склад з прибудовами площею 364.8 м2, автовагову з прибудовами загальною площею 25 м2, будівлю рампи загальною площею 2528.6 м2, залізничну колію та земельну ділянку площею 1,008 га, розташованих на АДРЕСА_1, та виключити відомості із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому, як є кредитору ТОВ "Вілія-Н", протиправно не було направлено рішення загальних зборів цього товариства про зміну його учасників та зменшення статутного фонду, у зв`язку з чим Держреєстратор не мав права приймати спірні рішення про державну реєстрацію.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 02 листопада 2017 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Держреєстратора від 01 лютого 2017 року № 33658119 та № 33657282. У задоволені інших позовних вимог відмовив.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 18 січня 2018 року скасував постанову суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою відмовив у задоволенні позову.
При ухваленні такого рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача вчиненням реєстраційних дій, як обов`язкової передумови для їх захисту, унеможливлює задоволення позову в обраний позивачем спосіб.
Зазначене судове рішення ухвалено з окремою думкою судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Граб Л. С., за позицією якої Держреєстратор не мав право здійснювати 26 січня 2017 року реєстрацію речових прав ОСОБА_3, ОСОБА_2 на майно та земельну ділянку, оскільки згідно зі ст. 56 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII "Про господарські товариства" рішення загальних зборів засновників ТОВ "Вілія-Н" від 24 січня 2017 року мало б набрати чинності через 3 місяці, тобто 27 квітня 2017 року.
Не погодившись із вказаними вище судовим рішенням апеляційної інстанції, у лютому 2018 року ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року і залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року.
На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що оскаржувані рішення Держреєстратора стосуються його прав та інтересів у зв`язку з наявністю у ТОВ "Вілія-Н" кредиторської заборгованості перед ОСОБА_1 . За позицією позивача, оскаржуваними рішеннями було навмисно проведено державну реєстрацію зменшення статутного капіталу товариства, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26 лютого 2018 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03 вересня 2019 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Вілія-Н" від 24 січня 2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_2 виведено із учасників цього товариства з поверненням їх майнових вкладів.
На підставі вказаного вище рішення, з ТОВ "Вілія-Н" повністю виведено майно ОСОБА_3, ОСОБА_2, а саме: навіс площею 350 м2, склад з прибудовами площею 364.8 м2, автовагову з прибудовами загальною площею 25 м2, будівлю рампи загальною площею 2528.6 м2, залізничну колію та земельну ділянку площею 1,008 га, розташованих на АДРЕСА_1, та зменшено статутний капітал товариства до 68 тис грн. Зменшено склад учасників товариства та затверджено статут товариства в новій редакції.
26 січня 2017 року Держреєстратор ухвалив рішення № 33658119 та № 33657282, відповідно до яких здійснив державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на нерухоме майно та земельну ділянку площею 1,008 га відповідно по 1/2 частині.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 15 квітня 2016 року у справі № 681/654/15-ц визнано незаконним та скасовано: рішення загальних зборів учасників ТОВ "Вілія-Н" від 20 квітня 2015 року № 4 про розірвання трудового договору з директором товариства ОСОБА_1 ; наказ ТОВ "Вілія-Н" від 20 квітня 2015 року № 9 про звільнення ОСОБА_1 Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора цього товариства із залишенням за ним права на невикористану щорічну відпустку. Стягнуто з ТОВ "Вілія-Н" на користь ОСОБА_1 27 153,29 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 500,00 грн моральної шкоди. Тобто позивач є кредитором зазначеного товариства.
Вважаючи, що при вчиненні вказаних реєстраційних дій порушеного його права як кредитора, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Судове рішення апеляційного суду, ухвалене за результатом перегляду постанови суду першої інстанції, є предметом касаційного розгляду в даній справі.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.
При вирішенні цієї справи Вінницький апеляційний адміністративний суд виходив з того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Колегія суддів не погоджується з такою позицією апеляційного суду, і, вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, у межах якої має розглядатись ця справа, виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.
За приписами п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.