ПОСТАНОВА
Іменем України
05 вересня 2019 року
Київ
справа №2а-7784/12/1370
адміністративне провадження №К/9901/28860/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2014 року (суддя Сасевич О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року (колегія у складі суддів: Старунського Д.М., Багрія В.М., Рибачука А.І.) у справі № 2а-7784/12/1370 (№ 876/7875/14) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" (надалі позивач, Товариство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (надалі відповідач, податковий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (надалі другий відповідач, казначейство), в якій просив стягнути бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за період серпень-грудень 2009 року.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що маючи на те законні підстави, контролюючий орган не вжив передбачених законом заходів (надання висновку органу держказначейства) щодо повернення Товариству належного йому бюджетного відшкодування.
Ухвалою від 26 листопада 2012 року первинного відповідача на належного - Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області.
24 травня 2013 року об`єднано для спільного розгляду і вирішення в одне провадження позовні вимоги в адміністративній справі №813/2383/13-а та у справі №2а-7784/12/1370 за позовом Товариства про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, об`єднаній справі присвоєно номер - №2а-7784/12/1370.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 717,00 грн, заявлену згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року та у розмірі 25 889,47 грн, заявлену згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що після набрання законної сили судовими рішеннями, якими підтверджено право Товариства на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, органом доходів і зборів висновки на перерахування позивачу коштів не складались і таких висновків до органів Державної казначейської служби України подано не було.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.
У запереченні на позов Товариство зазначає, що суди попередніх інстанцій дослідили всі обставини справи, оцінили належні та допустимі докази і винесли законне, справедливе та обґрунтоване рішення. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Державна казначейська служба України листом від 16 грудня 2016 року повідомила про виконання рішення у справі.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом у квітні 2010 року проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось у червні 2007 року та листопаді 2009 року. За результатами перевірки складено акт №147/23-4/3082322, висновками якого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на суму 267 633,00 грн.