ПОСТАНОВА
Іменем України
05 вересня 2019 року
Київ
справа № 808/3886/14
адміністративне провадження № К/9901/7272/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року (суддя Нечипуренко О.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2015 року (колегія у складі суддів: Кругового О.О., Дадим Ю.М., Богданенка І.Ю.) у справі № 808/3886/14 за позовом Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування рішення про відмову у прийнятті податкової звітності, -
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" (надалі позивач, Підприємство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі відповідач, податковий орган) про скасування рішення про відмову у прийнятті уточнюючих декларацій з акцизного податку.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу є незаконними, подані уточнюючі декларації з акцизного податку за березень 2013 року належним чином оформлені підприємством, містили всі обов`язкові реквізити та своєчасно подані.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення податкового органу про відмову у прийнятті уточнюючих декларацій з акцизного податку за березень 2013 оформлене повідомленням від 22 квітня 2013 року № 785/10/10-216.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем подано податкову декларацію з акцизного податку за березень 2013 року, яка відповідає вимогам чинного податкового законодавства щодо свої форми, змісту та обов`язкових реквізитів, тому податковий орган дійшов хибного висновку відмовляючи позивачу в прийнятті зазначеної податкової декларації.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 22 квітня 2013 року Підприємство в електронному вигляді подано до податкового органу декларацію акцизного податку за березень 2013 року.
22 квітня 2013 року податковим органом на підставі підпункту 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України прийнято повідомлення про відмову у прийнятті декларації акцизного податку за березень 2013, у зв`язку із порушенням пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, Постанови КМУ № 1260 від 27.12.2010 та наказу ДПА України № 1030 від 24.12.2010.
Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на те, що направлена Підприємством декларація за березень 2013 не містить обов`язкових передбачених вищезазначеним Положенням розрахунків сум зменшення акцизного податку (Додаток 2) за податковими векселями № АА 2540307, № АА 2540308. № АА 2540309, а тому не є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов`язком органу державної податкової служби.
Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв`язку).
Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.
Як передбачено нормою абзацу першого пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.