ПОСТАНОВА
Іменем України
05 вересня 2019 року
Київ
справа №824/2493/13-а
адміністративне провадження №К/9901/4416/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сокирянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року (суддя Боднарюк О.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року (колегія у складі суддів: Матохнюка Д.Б., Курка О.П., Совгири Д.І) у справі № 824/2493/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади" до Сокирянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області, Управління Державної казначейської служби України у Сокирянському районі Чернівецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади" (надалі позивач, Товариство) звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Сокирянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (надалі відповідач, податковий орган), Управління Державної казначейської служби України у Сокирянському районі Чернівецької області (другий відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 345 459 грн, стягнення вказаної суми з Державного бюджету України.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що довгострокові біологічні активи - це окремий вид основних фондів підприємства, а тому витрати на придбання (спорудження) довгострокових біологічних активів являються витратами на придбання (спорудження) основних фондів, у зв`язку із чим нарахований позивачем податковий кредит на придбання або спорудження (будівництво) довгострокових біологічних активів має право приймати участь у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість.
26 листопада 2013 року Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою об`єднав для спільного розгляду справи № 824/2493/13-а та № 824/2507/13-а за позовом Товариства до податкового органу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафної санкції.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що штрафна санкція нарахована на суму завищеного бюджетного відшкодування у розмірі 345 459 грн, з яким Товариство не погоджується та оскаржило в судовому порядку.
Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 29 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0002781500 від 14 вересня 2012 року, в частині відмови у наданні Товариству бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 345 459 грн.
Стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 345 459 грн.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0002761500 від 10 жовтня 2013 року в частині застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 172 730 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що довгострокові біологічні активи - це окремий вид основних фондів підприємства, а тому витрати на придбання (спорудження) довгострокових біологічних активів є втратами на придбання (спорудження) основних фондів.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зокрема, податковий орган вказує, що рішення про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування не може передувати факту набрання законної сили рішеннями судів з питання оскарження податкового повідомлення-рішення.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Суди першої та апеляційної інстанції установили, що в період з 6 по 14 серпня 2012 року податковий орган провів документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2012 року, разом з уточнюючими розрахунками, яке виникло по декларації за квітень та уточненим розрахунком за березень 2012 року, за наслідками якої 21 серпня 2012 року складено акт №146/1500/37066947.
У висновку акта перевірки зазначено:
- перевіркою не встановлено порушень при відображенні позивачем в декларації за травень 2012 року з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків по податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від`ємного значення у сумі 424 222 грн;
- перевіркою підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 149 902 грн в декларації за травень;
- на порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України позивачем занижено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012 року на суму 3 803 грн.
- у зв`язку із недотриманням вимог пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України суму різниці у бюджетному відшкодуванні не можливо підтвердити.
14 вересня 2012 року за наслідками розгляду акта податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0002781500 про відмову у надані бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 930 798 грн, (в тому числі 345 459 грн - сума яка оскаржується та 585 339 грн).
В період з 12 по 18 вересня 2013 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по декларації за червень та липень 2013 року, за наслідками якої 25 вересня 2013 року складено акт №655/1500/37066947.
У висновку акта перевірки зазначено:
- перевіркою підтверджено заявлена сума бюджетного відшкодування у декларації за червень 2013 року в сумі 1 429 167 грн;
- перевіркою підтверджено від`ємне значення по декларації за червень 2013 року в сумі 601 371 грн;
- перевіркою підтверджено заявлена сума бюджетного відшкодування у декларації за липень 2013 року в сумі 244 342 грн;
- перевіркою підтверджено від`ємне значення по декларації за липень 2013 року в сумі 1 086 011 грн;
- у зв`язку із недотриманням вимог пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України заявлену суму бюджетного відшкодування у декларації за червень 2013 року в сумі 345 459 грн не можливо підтвердити.
10 жовтня 2013 року за наслідками розгляду акта податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0002761500 про застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в сумі 172 730 грн.
Перевіркою встановлено, що Товариство в квітні 2012 року в митному режимі імпорту придбало 70630 саджанців яблуні, при розмитнені сплачено ПДВ у розмірі 345 459 грн. Факт придбання саджанців, сплата ПДВ, висадження яблунь не є спірним між сторонами та встановлено при перевірці.