1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



05 вересня 2019 року

Київ

справа №810/2116/15

адміністративне провадження №К/9901/6576/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора"

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року (головуючий суддя-Терлецька О.О.)

та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Бистрик Г.М., судді - Межевич М.В., Сорочко Є.О.)

у справі №810/2116/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора"

до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків

про визнання протиправним та скасування рішення,



ВСТАНОВИВ:



Товариство з обмеженою відповідальністю "Фора" (далі - Товариство) звернулось в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків (далі - Міжрегіональне ГУДФС) про визнання протиправним та скасування рішення.



В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про безпідставність тверджень відповідача щодо неналежного маркування імпортованої алкогольної продукції через невідповідність сум акцизного податку на марці акцизного збору імпортованої алкогольної продукції сумі такого податку, визначеної за ставками, чинними на дату розливу продукції.



Постановою окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року, у задоволенні адміністративного позову.



Суди попередніх інстанцій зазначили, що при визначенні ставки акцизного податку відповідач протиправно керувався датою розливу алкогольної продукції, що не відповідає законодавчому регулюванню в Україні, оскільки саме дата подання митної декларації до митного органу і є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої алкогольної продукції. При цьому суди відмовили Товариству в задоволенні позовних вимог.



Не погодившись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просив скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.



В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що акцизний податок за вказану алкогольну продукцію сплачено імпортерами в повному обсязі та з дотриманням норм чинного законодавства, а саме під час придбання марок акцизного податку з доплатою суми на день подання митної декларації.



Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.



22 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).



Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.



Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.



Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами в приміщенні магазину, який розташований за адресою м . Київ, вул. Закревського, 93-А та належить суб`єкту господарювання - ТОВ "Фора".



За результатами перевірки складено акт № 26/142/21/32294897 від 25 лютого 2015 року (далі - Акт перевірки).



В Акті перевірки зазначено про порушення позивачем норм ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон 481/95-ВР); п.20 Постанови Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010 "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Положення №1251).



Контролюючим органом встановлено факт збереження з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, описаних в додатку №1, №2 до Акту перевірки, маркованими марками на яких зазначена сума акцизного податку, сплачена за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі визначених з урахуванням чинних на дату розливу продукції, міцності товару та місткості тари, ставок акцизного податку.



За результатами перевірки та на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 16 березня 2015 року №6091/0034/2810, яким до Товариства застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн за зберігання алкогольних напоїв, які виробляються в Україні, а також, що імпортуються в Україну не позначених марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.



Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, колегія суддів виходить з наступного.



Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.



Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.



Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають в зв`язку з наступним.



Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.



Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.



Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.



Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 1 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.



Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (пп. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПК України).



Згідно із пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.



Порядок і строки сплати податку з підакцизних товарів встановлені ст. 222 ПК України.



Так, згідно із пп. 222.2.1, 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 ПК України податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.



У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.



Відповідно до п. 226.1-226.3 ст. 226 ПК України У разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.



Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.



Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.



Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.



Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.


................
Перейти до повного тексту