ПОСТАНОВА
Іменем України
06 вересня 2019 року
Київ
справа №804/10237/13-а
адміністративне провадження №К/9901/60614/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної інспекції України з контролю за цінами у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради про стягнення суми за касаційною скаргою Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Боженко Н.В. від 25 травня 2017 року, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Боженко Н.В. від 27 червня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., Семененко Я.В. від 14 червня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2007 року заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за цінами у Дніпропетровській області (далі - заступник прокурора, позивач) звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (далі - КП "Теплотранс", відповідач), в якому просив стягнути з КП "Теплотранс" економічні санкції у сумі 9 872 805,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КП "Теплотранс" у десятиденний строк не виконано прийняте з результатами перевірки рішення Держінспекції з контролю за цінами у Дніпропетровській області № 173 від 15 травня 2007 року про вилучення в дохід бюджету суми економічних санкцій в розмірі 9872805,30 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін прийнято Державною інспекцією з контролю за цінами у Дніпропетровській області обґрунтовано (що підтверджено судовим рішенням, яке набуло законної сили), докази виконання даного рішення відсутні що свідчить про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі на підставі того, що у справі допущено процесуальне правонаступництво, а саме: замінено Держінспекцію України з контролю за цінами на Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області), що мотивоване передачею останній функцій зі здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін, та з прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, КП "Теплотранс" звернулося з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить визнати нечинним рішення судів попередніх інстанцій та закрити провадження у справі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 31 серпня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 804/10237/13-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Разом із касаційною скаргою КП "Теплотранс" та відзивом на касаційну скаргу заступником прокурора подано клопотання про забезпечення участі представників сторін у касаційному розгляді справи у судовому засіданні, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що на вимогу прокуратури Дніпропетровської області від 06 лютого 2007 року № 07/1-148 Державною інспекцією з контролю за цінами у Дніпропетровській області проведено перевірку КП "Теплотранс" з питання додержання державної дисципліни цін на послуги з теплопостачання за опалювальний період 2006-2007 роки.
За результатами перевірки, якою охоплені питання відповідності застосування тарифів на послуги з опалення та гарячого водопостачання вимогам законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" "Про житлово-комунальні послуги" "Про теплопостачання", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" від 21 липня 2005 року № 630, складено акт перевірки порядку застосування цін, тарифів від 20 квітня 2007 року № 189, яким встановлено наступне:
- теплову енергію для постачання споживачам міста підприємство отримує від відомчих джерел теплової енергії згідно укладених договорів з Державним підприємством "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" та ВАТ "Дніпрошина";
- відповідно до статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" граничний тариф на теплову енергію, що постачається КП "Теплотранс", затверджений рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 04 грудня 2006 року № 4590 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету міської ради від 16 жовтня 2006 року № 3712 "Про тарифи та теплопостачання" встановлений на рівні: для населення 171 грн/Гкал з ПДВ; для бюджетних та інших організацій 251,77 грн/Гкал з ПДВ.
- при прийнятті вказаного рішення органом місцевого самоврядування були порушені вимоги Закону України "Про засади державної та регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Виконкомом та підприємством не був оприлюднений регуляторний акт в порушення статті 12 вказаного Закону. Отже, відповідно до вимог статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у зв`язку із відсутністю в рішенні дати введення в дію цього рішення у підприємства відсутні правові підстави для введення тарифів в дію;
- не зважаючи на наведені порушення чинного законодавства, підприємство здійснювало нарахування споживачам за теплову енергію з 4 грудня 2006 року у розмірах: для населення: 171 грн/Гкал з ПДВ; для бюджетних та інших організацій 251,77 грн/Гкал з ПДВ, внаслідок чого підприємством отримана необґрунтована виручка в сумі 3290935,10 грн, що призвело до порушення підприємством рішень виконкому Дніпропетровської міської ради від 16 жовтня 2006 року № 3712 "Про встановлення тарифів на комунальні послуги для населення", від 19 жовтня 2006 року № 2569 "Про тарифи на теплопостачання", від 19 вересня 2002 року № 2077 "Про затвердження граничних тарифів на комунальні послуги для населення", від 19 вересня 2002 року № 2057 "Про внесення змін до рішення виконкому міської ради".
Згідно висновку акта перевірки підприємством застосований тариф на теплову енергію всупереч вимог рішення виконкому Дніпропетровської міськради від 16 жовтня 2006 року № 3712, що призвело до порушення статті 20 Закону України "Про теплопостачання" та до зайвого нарахування (з ПДВ) 7 974 329,42 грн, з якої порушення дисципліни цін по населенню складає 4 905 074,16 грн, відшкодування надання пільг по населенню - 558 115,54 грн, по бюджетним споживачам - 1 340 355,77 грн, по іншим споживачам - 1 170 783,95 грн. Загальна сума завищення, що була фактично стягнута зі споживачів та підлягає відрахуванню до бюджету 3 290 935,1 грн без ПДВ.
На підставі матеріалів перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами у Дніпропетровській області прийняте рішення від 15 травня 2007 року № 173 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким встановлене завищення тарифів на теплову енергію та вирішено вилучити у КП із транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" 3290935,10 грн та застосований штраф у сумі 6581870,20 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки тому, що імперативними приписами пункту 5 частини першої статті 157 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття рішення судом першої інстанції) визначено, що підставою для закриття провадження у справі є, зокрема: смерть або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідація підприємства, установи, організації, які були стороною у справі. Відтак, вважає, що ліквідація Державної інспекції України з контролю за цінами у Дніпропетровській області є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Від заступника прокурора надійшов відзив на касаційну скаргу КП "Теплотранс", у якому зазначається, що оскаржувані рішення судами першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі правильного застосування норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження Державної інспекції з контролю за цінами у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України "Про ціни та ціноутворення" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону України "Про ціни та ціноутворення" державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому предметом контролю є правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13 грудня 2000 року затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами (чинне на момент виникнення правовідносин; далі - Положення № 1819), згідно з пунктом 1 якого Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.
За приписами пункту 4 Положення № 1819 Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Держцінінспекція має право: приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами (підпункт 5 пункту 5 Положення № 1819).
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 (чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція № 298/519), Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.