1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



05 вересня 2019 року

Київ

справа №0870/7854/12(СН/808/48/15)

адміністративне провадження №К/9901/36919/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про скасування постанови за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ясенової Т.І., Головко О.В., Суховарова А.В. від 26 липня 2016 року,




В С Т А Н О В И В :



ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2012 року ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову відповідача № 79 від 02 серпня 2012 року про накладення штрафу в сумі 11020,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 02 серпня 2012 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 11020 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 79 за недопущення посадових осіб на об`єкт будівництва "Двоповерхову будівлю по АДРЕСА_1 . Вважає прийняту постанову неправомірною, оскільки його діяльність не пов`язана з містобудуванням, будівництвом або будівельними матеріалами, а також те, що зазначена будівля не належить йому на праві власності, а отже, на думку позивача, він не є суб`єктом містобудівної діяльності в силу вимог Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із правомірності накладення на позивача штрафних санкцій за недопущення посадових осіб суб`єкта владних повноважень до проведення перевірки, оскільки відповідно до чинного законодавства ІДАБК перевіряють не господарську діяльність суб`єктів господарювання, а об`єкти будівництва на предмет відповідності їх затвердженим проектним рішенням, будівельним нормам і правилам з метою забезпечення стійкості, надійності та готовності об`єкта до експлуатації.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що житловий будинок, який був об`єктом перевірки, належить на праві приватної власності не позивачу, а іншій особі, що підтверджується договором купівлі-продажу, свідоцтвом про право власності та технічним паспортом, відтак, оскільки державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва, то у позивача були відсутні повноваження допускати представників відповідача до перевірки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити у силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року.



ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано 19 січня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 0870/7854/12, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.

Учасники справи письмових клопотань не заявляли.



СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрований, як фізична особа-підприємець 26 травня 2008 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 та копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичний осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичний осіб та фізичних осіб-підприємців та копії свідоцтва платника єдиного податку видами діяльності позивача є: технічне обслуговування та ремонт автомобілів; роздрібна торгівля деталями та приладдям; посередництво в торгівлі автомобільними деталями та приладдям; оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям.

Посадовою особою Інспекції, згідно листа районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 23 травня 2012 року № 01-36/941 (щодо звернення громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), 16 червня 2012 року виписано направлення № 912-07 на здійснення позапланової перевірки та 26 червня 2012 року складено акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

За результатами позапланової перевірки посадовими особами Інспекції було складено припис № 74 від 26 червня 2012 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у зв`язку з встановленням факту недопущення посадових осіб інспекції на об`єкт будівництва двоповерхову будівлю по АДРЕСА_1 .

За наслідками встановлення факту недопущення посадових осіб інспекції на об`єкт будівництва складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 липня 2012 року, в якому позивачем було зазначено зобов`язання надати доступ.

02 серпня 2012 року винесена постанова № 79 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 11020 грн, з якою ФОП ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис.



ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки тому, що місце здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1, відтак, недопущення посадових осіб відповідача до проведення перевірки на вказаному об`єкті є порушенням у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Від інших учасників справи заперечення або відзиву на касаційну скаргу ДАБІ України не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.



ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження ДАБІ України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.


................
Перейти до повного тексту