ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2019 року
м. Київ
Справа №910/14371/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗЗМ "Сила"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 (Коротун О.М. - головуючий, судді: Пономаренко Є.Ю., Сулім В.В.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 (суддя Привалов А.І.)
у справі №910/14371/18
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Завод Метиз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗЗМ "Сила"
про стягнення 538855,38 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 26.10.2018 Товариство з додатковою відповідальністю "Завод Метиз" (далі - позивач, ТДВ "Завод Метиз") звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗЗМ "Сила" (далі - відповідач, ТОВ "ДЗЗМ "Сила") заборгованості за договором №18/25 від 18.06.2018 у розмірі 538855,38 грн.
1.2 Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань перед позивачем в частині здійснення повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 538855,38 грн.
2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій
2.1 21.02.2019 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019, про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 528355,38 грн. основного боргу.
2.2 Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що у відповідача існує перед позивачем борг у сумі 528355,38 грн. за поставлений, але не оплачений у повному обсязі товар згідно з видатковими накладними. Строк оплати вартості поставленого товару є таким, що настав, але відповідач не надав доказів проведення повного розрахунку з позивачем.
2.3 В частині вимог позивача про стягнення з відповідача 10500,00 грн. боргу провадження у справі закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки вказаний борг оплачено відповідачем.
3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини
3.1 18.06.2018 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір №18/25 (далі - Договір), за умовами якого (п.п.1.1, 1.2) постачальник зобов`язується виготовити та передати у власність покупця товар згідно гарантійних листів (заявок) та накладних, а покупець - прийняти та оплатити поставлений товар на умовах даного договору. Асортимент та кількість товару визначається згідно гарантійних листів (заявок) та накладних на передачу товару, які підтверджують погодження сторін та є невід`ємною частиною договору.
3.2 Оплата товару здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок покупця протягом 15 календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу постачальника (п.3.2 Договору).
3.3 В п.7.6 Договору визначено строк його дії з моменту підписання сторонами до 31.12.2018, але в будь-якому випадку - до моменту його повного виконання.
3.4 Позивач на виконання умов Договору поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 855051,54 грн., що підтверджується накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей №1137 від 15.08.2018 на суму 423083,21 грн. та №1182 від 23.08.2018 на суму 431968,33 грн., а також товарно-транспортними накладними №1137 від 15.08.2018 та №1182 від 23.08.2018.
При цьому, у накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей №1137 від 15.08.2018 на суму 423083,21 грн. та №1182 від 23.08.2018 на суму 431968,33 грн. в графах "Отримав" містяться підписи з відомостями про їх вчинення директором Рябовол І.С., і підписи якого посвідчено печатками відповідача. Окрім того, у наведених накладних зазначено, що отримання товару за ними зі сторони відповідача здійснено на підставі довіреностей №169 від 14.08.2018 та №178 від 20.08.2018, виданих на ім`я директора Рябовола І.С .
3.5 Відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару, а саме:
- до звернення позивача з позовом до суду сплачено 316196,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справ платіжними дорученнями;
- після звернення позивача до суду з позовом, відповідачем сплачено 10500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2990 від 29.10.2018, №3030 від 07.11.2018 та №3050 від 14.11.2018.
3.6 Згідно з листом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 02.01.2019 №126/ю/04-36-12-01-16, наданого у відповідь на адвокатський запит представника позивача, у звітному (податковому) періоді - серпень 2018 року продавцем ТДВ "Завод Метиз" на адресу покупця ТОВ "ДЗЗМ "СИЛА" складено та зареєстровано в ЄРПН п`ять податкових накладних на загальну суму ПДВ 146517,31 грн., а саме: від 07.08.2018 №208 на суму ПДВ 2245,70 грн., від 08.08.2018 0209 на суму ПДВ 1619,51 грн., від 15.08.2018 №239 на суму ПДВ 70513,87 грн., від 23.08.2018 №310 на суму ПДВ 71994,72 грн., від 23.08.2018 №321 на суму ПДВ 143,52 грн, які відображено в податковій звітності з ПДВ за серпень 2018 року. Відповідно до інформаційної системи ДФС України співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів відповідно наданих платниками податку податкових декларацій з ПДВ - розбіжностей по зазначених, контрагентах у податковому періоді серпень 2018 року не встановлено.
3.7 Листом від 30.10.2018 відповідач гарантував погашення заборгованості в розмірі 538855,38 грн. та просив позивача узгодити графік погашення.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1 04.07.2019 ТОВ "ДЗЗМ "Сила" подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019, прийняти нове рішення про відмову у позові.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1 Подані позивачем докази на підтвердження факту поставки товару є неналежними та неприпустимими у розумінні процесуального законодавства.
5.2 Директор товариства відповідача на поданих позивачем документах свій підпис не ставив та звертався із клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи.
5.3 Наданий позивачем акт звірки взаєморозрахунків від 19.11.2018 не відображає інформації щодо виконання спірного договору, а лише відображає стан розрахунків у складі бухгалтерського обліку сторін.
6. Доводи ТДВ "Завод Метиз", викладені у відзиві на касаційну скаргу
6.1 Кожна окрема поставка товару за укладеним між сторонами договором підтверджується накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей, довіреністю на отримання товару та товарно-транспортною накладною. Кожен з вказаних документів є самостійним та належним доказом отримання товару відповідачем, а не лише одна накладна, яку не визнає відповідач.
6.2 Наявність заборгованості відповідача підтверджується не лише актом звірки взаєморозрахунків, але й гарантійним листом відповідача від 30.10.2018, в якому відповідач підтвердив свій борг перед позивачем.
6.3 Заперечення відповідача, які наводилися ним протягом розгляду даної справи змінювалися, що свідчить про штучний характер скарг відповідача на прийняте судове рішення.
6.4 Відповідач у правовідносинах з позивачем виступив перевізником і за умовами спірного Договору приймав участь у перевірці та завантаженні товару. Окрім того, відобразив оспорювану ним поставку товару за укладеним з позивачем Договором у своїй податковій звітності.
6.5 Відповідач мав змогу самостійно надати висновок експерта, складений на його замовлення, оскільки відповідно до ст. 101 ГПК України для цього не є обов`язковим отримання ухвали суду, але відповідач не зробив цього протягом строк розгляду даної справи у судах попередніх інстанцій.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
7.1 Згідно з частиною 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2 Згідно з нормами ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.