ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/2849/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача (відповідача за зустрічним позовом) - не з`явився,
відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Волинський А.В.,
третьої особи - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Головіної К.І.
від 27.09.2018 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Мальченко А.О., Дикунська С.Я., Жук Г.А.
від 13.05.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш"
про стягнення 38 880 000,00 грн
та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп"
про визнання недійсним договору факторингу.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 38 880 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору факторингу від 16.02.2018 № Ф-16-02/1 набув право вимоги стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" грошових коштів у сумі 38880000,00 грн, що є простроченим грошовим зобов`язанням у вигляді попередньої оплати у розмірі 30% від вартості товару, який Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" зобов`язане поставити на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відповідно до договору про закупівлю транспортних засобів, який визнано укладеним в судовому порядку.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" про визнання недійсним договору факторингу від 14.02.2018 № Ф-16-02/1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп".
Зустрічний позов мотивований невідповідністю договору факторингу від 16.02.2018 №Ф-16-02/1 положенням статей 203, 207, 215 Цивільного кодексу України; на момент укладення оспорюваного договору було відсутнє право грошової вимоги за договором про закупівлю транспортних засобів; оспорюваним договором порушуються права Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"; оспорюваний договір укладено з дефектом форми, оскільки такий договір повинен був бути укладений за рішенням суду, як і договір про закупівлю транспортних засобів.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 у справі №910/16460/16 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Визнано, зокрема, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" договір про закупівлю транспортних засобів (далі - Договір про закупівлю) на умовах, визначених пропозицією конкурсних торгів, з дня набрання законної сили рішенням суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2017, рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 змінено в частині розділу 7 Договору про закупівлю (порядок розрахунків), зокрема, пункт 7.2 Договору про закупівлю, викладено в наступній редакції: "Замовник після підписання обома сторонами договору здійснює попередню оплату за товар на поточний рахунок постачальника в розмірі 30% від суми цього договору протягом 10-ти банківських днів після підписання договору". У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Пунктом 15.1 Договору про закупівлю визначено, що термін дії договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2016, в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Договір про закупівлю та специфікацію №1 до нього, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" і Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" не підписували.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" свого обов`язку, передбаченого пунктом 7.2 Договору про закупівлю не виконало, попередню оплату у визначений строк не здійснило.
У період з 14.12.2017 до 16.02.2018 сторони Договору про закупівлю не здійснили жодних дій для настання реальних наслідків за вказаним договором. В матеріалах справи відсутні будь-які докази листування чи перемовин між сторонами Договору про закупівлю, які б підтверджували їх бажання підписати такий договір та почати його виконувати.
16 лютого 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" (далі - Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" (далі - Фактор) було укладено договір факторингу № Ф-16-02/1 (далі - Договір факторингу), відповідно до пункту 1.1 якого Фактор зобов`язується передати у розпорядження Клієнта за плату грошові кошти в сумі 38 880 000,00 грн, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові своє право грошової вимоги до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Боржник) у розмірі 38 880 000,00 грн.
Пунктом 2.1 Договору факторингу передбачено, що Фактор купує право грошової вимоги Клієнта до Боржника, що виникло на підставі пункту 7.2 господарського договору, укладеного на підставі рішення суду, у відповідності до додатку № 1, додатку № 2, додатку № 3 до цього договору.
Відповідно до пунктів 2.2, 2.4, 3.1.1 Договору факторингу Фактор зобов`язується перерахувати Клієнту в рахунок грошової вимоги Клієнта до Боржника грошові кошти в загальному розмірі 38 880 000,00 грн та у відповідності до додатку № 1, додатку № 2, додатку № 3 до цього договору. Фактор сплачує Клієнтові грошові кошти, визначені у пункті 1.1 даного договору до 15.02.2019 за мінусом плати Фактору, з можливістю продовження терміну сплати за згодою сторін цього договору, шляхом укладення додаткової угоди. Фактор зобов`язується сплатити Клієнтові грошові кошти у строки та в порядку, передбачених пунктом 2.4 цього договору.
Згідно з пунктами 3.2.1, 3.2.2 Договору факторингу Фактор зобов`язується письмово повідомити Боржника про відступлення грошової вимоги Фактору з визначенням належної до виплати грошової вимоги, а також з зазначенням Фактора, якому має бути здійснений платіж; у день підписання даного договору надати Факторові по акту, всі підтверджуючі документи, зазначені у додатку №1, додатку № 2, додатку № 3 до цього договору.
Пунктом 5.2 Договору факторингу передбачено, що Фактор набуває право на всі суми, які він отримає від Боржника від виконання вимоги, а Клієнт в свою чергу, не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту.
Відповідно до пункту 10.1 Договору факторингу він вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками.
У додатку № 1 до Договору факторингу сторони погодили перелік підтверджуючих документів, за якими Фактор купує право грошової вимоги Клієнта до Боржника.
Згідно з актами приймання-передачі від 16.02.2018 Клієнт передав Фактору Договір про закупівлю та право грошової вимоги до Боржника у розмірі 38880000,00 грн.
20 лютого 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" направило Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" повідомлення №16/02/18-1 про відступлення права грошової вимоги за Договором про закупівлі та претензію №19/02/18-1, в якій вимагало протягом 7 банківських днів з моменту отримання претензії сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" попередньої оплати за Договором про закупівлю в сумі 38880000,00 грн.
Вказана претензія залишилась без виконання Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця".
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- за Договором факторингу Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" було передано майбутню вимогу, строк якої не настав у зв`язку з непідписанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" Договору про закупівлю;
- на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Смарт Груп" з даним позовом право вимоги від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 38 880 000,00 грн попередньої оплати до позивача не перейшло, оскільки відкладальна обставина в частині розрахунків за Договором про закупівлю не настала;
- оспорюваний договір відповідає приписам статей 203, 207, 215, 1079 Цивільного кодексу України, містить всі необхідні суттєві умови, передбачені законом: предмет, ціну, строк, порядок розрахунків, права, обов`язки та відповідальність сторін, інші умови, що узгоджується з вимогами цивільного законодавства; скріплений підписами уповноважених осіб і печатками товариств;
- оспорюваний договір був укладений у повній відповідності до вимог чинного законодавства і на момент його укладання сторони досягли взаємної згоди щодо усіх його істотних умов, а за оспорюваним правочином була передана майбутня вимога, строк пред`явлення якої ще не настав;
- оспорюваний договір відповідає вимогам законодавства щодо укладання договорів в цілому та зокрема щодо договору факторингу;
- включення до Договору факторингу умови про майбутню вимогу не тягне за собою визнання такого договору недійсним.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у даній справі в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та прийняти у цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Скаржник зазначає про те, що:
- рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваних частинах прийнято з порушенням норм матеріального права і не є такими, що ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності;
- у зв`язку з тим, що сторони не підписували Договір про закупівлю, то у Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" не виникало обов`язку виконати пункт 7.2 вказаного договору;
- сторони Договору про закупівлю у строк до 31.12.2016 не приступили до виконання своїх зобов`язань за вказаним договором, тому строк дії такого договору закінчився;
- Договір факторингу на момент його укладення не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки його предметом виступало право вимоги за недійсною грошовою вимогою, передбаченою пунктом 7.2 Договору про закупівлю;
- при укладенні Договору факторингу, його сторони замінюючи кредитора у зобов`язанні в порядку, передбаченому цивільним законодавством, фактично змінили сторону на стадії виконання судового рішення у справі № 910/16460/16, незважаючи на те, що відступлення права за рішенням суду шляхом цивільно-правової угоди суперечить нормам Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про виконавче провадження", статті 513 Цивільного кодексу України.
6. Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.