ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/342/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Могила С.К.,
за участю секретаря судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 (колегія суддів: Медуниця О.Є. - головуючий, Пелипенко Н.М., Чернота Л.Ф.) та на рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2018 (суддя Кротінова О.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз"
про стягнення коштів
за участю:
позивача: Петрук Ю.Я. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач або ПАТ НАК "Нафтогаз України") звернувшись в суд з позовом, просило стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" (далі - відповідач або ПАТ по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз") 3 % річних у сумі 4 121 489,01 грн., інфляційних втрат у сумі 30 159 164,85 грн. та 5 984 164,23 грн. пені за неналежне виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу №13-125-Н від 04.01.2013.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання з оплати поставленого в період з жовтня по грудень 2014 року та у січні 2015 року природного газу за договором купівлі-продажу природного газу №13-125-Н від 04.01.2013, заборгованість за цей період підтверджена рішенням Господарського суду Донецької області від 28.10.2015 у справі №905/1472/15 та є не погашеною, у зв`язку з чим на зазначену заборгованість позивачем на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нараховано 3 % річних та інфляційних втрат, а також пеню на підставі пункту 7.2. вказаного договору.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.06.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019, позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 29 681 490,83 грн., у тому числі 25 560 001,82 грн. інфляційних витрат та 4 121 489,01 грн. 3 % річних, а також судовий збір у розмірі 445 222,36 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2.2. Такі висновки судів мотивовані тим, що неналежне виконання зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого природного газу є підставою для нарахування на суму простроченого зобов`язання 3 % річних, інфляційних. Водночас, судами встановлено, що здійснений позивачем розрахунок інфляційних витрат є не правильним, оскільки при розрахунку як базу для нарахування використано суму боргу, збільшену на індекс інфляції за попередні періоди, у зв`язку з чим за перевіреним розрахунком судом відмовлено у стягненні інфляційних втрат у сумі 4 599 163,03 грн. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення пені суди виходили з того, що в силу положень Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" встановлено мораторій на нарахування та стягнення пені з підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг з 07.02.2015 на період проведення антитерористичної операції, тому позивачем неправомірно здійснено нарахування пені за період починаючи з 06.05.2015.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі позивач просить вказані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 4 599 163,03 грн. та пені у сумі 5 984 164,23 грн. скасувати і прийняти в цій частині нове, яким позові вимоги задовольнити.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилався на те, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки при неповному з`ясуванні обставин справи неправильно застосовано положення статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та не враховано правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №904/10242/17, від 04.12.2018 у справі №913/63/18, що при розрахунку інфляційних втрат має застосовуватися сукупний індекс інфляції, оскільки інфляційні втрати входять до складу грошового зобов`язання, на яке поширюється дія статті 625 ЦК України, тому, відповідно, нарахування інфляційних втрат на борг з урахуванням інфляційних нарахувань за попередній період є правомірним. Також, позивач вказує на безпідставне застосування до спірних правовідносин положень Закону України від 13.01.2015 №85-VIII "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" (далі - Закон №85-VIII від 13.01.2015), оскільки він не є енергопостачальною компанією в розумінні норм вказаного Закону, положень статті 275 Господарського кодексу України та статті 714 Цивільного кодексу України, що призвело до неправомірної відмови у стягненні штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язання у вигляді пені, розрахованої за період з 06.05.2015 по 19.08.2015.
4. Відзиви на касаційну скаргу
4.1. Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.
5. Фактичні обставини справи, встановлені судами
5.1. Як встановленого господарськими судами попередніх інстанцій, 04.01.2013 між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ "Донецькміськгаз" (покупець) укладено договір на купівлю-продаж природного газу №13-125-Н (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого (в редакції додаткової угоди № 2 від 31.12.2013), продавець зобов`язувався передати у власність покупцю у 2013 - 2014 роках природний газ, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
5.2. Відповідно до пункту 6.1. договору (в редакції додаткової угоди №3 від 28.04.2014 ) оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу за розрахунковий період.
5.3. У пункті 7.2. договору (в редакції додаткової угоди №2 від 31.12.2013) сторони погодили, що у разі якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу (розділ ХІ договору), покупець не здійснить повну оплату фактично отриманого за договором природного газу, покупець зобов`язується (крім суми заборгованості) сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
5.4. На виконання умов вказаного договору позивачем з жовтня 2014 року по січень 2015 року передано відповідачу природний газ на загальну суму 57 242 902,89 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2014, 30.11.2014, 31.12.2014, 31.01.2015, підписаними сторонами та скріпленими їх печатками.
5.5. Відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково, у зв`язку з чим ПАТ НАК "Нафтогаз України" зверталось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ПАТ "Донецькміськгаз" основного боргу в розмірі 57 242 902,89 грн., а також пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
5.6. Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.10.2015 у справі №905/1472/15 позовні ПАТ НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Донецькміськгаз" задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 57 242 902,89 грн. основного боргу, а також 9 555 313,38 грн. пені, 651 969,04 грн. 3 % річних та 10 335 521,40 грн. інфляційних втрат, які нараховано на суму основного простроченого зобов`язання за період з 20.01.2013 по 05.05.2015.
5.7. Після прийняття рішення у справі №905/1472/15 відповідач за поставлений у період з жовтня 2014 року по січень 2015 року природний газ за договором №13-125-Н від 04.01.2013 не розрахувався, і за ним рахується заборгованість у загальній сумі 57 242 902,89 грн. (залишок заборгованості за жовтень 2014 року складає 11 018 576,34 грн., за листопад 2014 року - 12 627 480,05 грн., за грудень 2014 року - 20 754 704,09 грн., за січень 2015 року - 12 842 142,41 грн.), у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом у даній справі, що переглядається у касаційному порядку.
5.8. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до положень статей 530, 612, 625 ЦК України, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого наявні правові підстави для стягнення з відповідача трьох процентів річних та частково інфляційних втрат у розмірі встановленому судом, розрахунок яких здійснено на суму основного боргу (без врахування інфляційної складової за попередній період). Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення пені суди виходили з того, що на сторін спірних правовідносин поширюється дія мораторію, встановлена Законом № 85-VIII від 13.01.2015.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.
6.3. Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
6.4. За змістом статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
6.5. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
6.6. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
6.7. Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
6.8. Позивачем оскаржено судові рішення в частині відмови у стягненні пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань з оплати спожитого природного газу за зобов`язаннями з жовтня 2014 року по січень 2015 року, та в частині відмови у стягненні інфляційних втрат, що розраховані на суму боргу з урахуванням інфляційних нарахувань за попередній період, які є складовою грошового зобов`язання.
6.9. Положеннями статті 611 ЦК України та статті 230 ГК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 1, 3 статті 549 ЦК України).
6.10. Як встановили суди попередніх інстанцій у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №13-125-Н від 04.01.2013, що встановлено рішенням Господарського суду Донецької області від 28.10.2015 у справі №905/1472/15 та не заперечується сторонами, а також не виконанням зазначеного рішення суду, позивач нарахував та заявив до стягнення у цій справі 5 984 164,23 грн. пені за період з 06.05.2015 по 19.08.2015.
6.11. Разом з тим, у статті 1 Закону № 85-VIII від 13.01.2015, який набрав чинності 07.02.2015, зазначається, що метою цього Закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція.
6.12. Згідно із статтею 2 наведеного Закону встановлено мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону (до 31 грудня 2015 року), на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.
6.13. Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 705 від 25.07.2012 "Про визначення гарантованих постачальників природного газу" гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що в установленому порядку отримала ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.
6.14. У пункті 5 статуту Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 747 від 25.05.1998 у редакції, яка діяла на момент прийняття Закону № 85-VIII від 13.01.2015, встановлено, що метою діяльності Компанії є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і отримання прибутку.
Пунктом 6 статуту Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (в зазначеній редакції) встановлено, що предметом діяльності Компанії є, зокрема, постачання природного газу, організація виробництва і постачання електричної та теплової енергії.