ПОСТАНОВА
Іменем України
04 вересня 2019 року
Київ
справа №812/266/17
провадження №К/9901/21830/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи - Управління Державної казначейської служби України в місті Рубіжному Луганської області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Шембелян В. С., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Ястребової Л. В., суддів: Васильєвої І. А., Компанієць І. Д.
І. Суть спору
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі - ТУ ДСА України в Луганській області), Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України), за участю третьої особи - Управління Державної казначейської служби України в місті Рубіжному Луганської області (далі - УДКС України в м. Рубіжному), в якому просила:
1.1. визнати протиправними дії ТУ ДСА України в Луганській області щодо нарахування та виплати судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за січень 2017 року, виходячи з посадового окладу 16000,00 гривень;
1.2. зобов`язати ТУ ДСА України в Луганській області здійснити донарахування та виплати судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за січень 2017 року, виходячи з посадового окладу 32000,00 гривень, з урахуванням раніше сплачених сум;
1.3. зобов`язати ДСА України виділити ТУ ДСА України в Луганській області з бюджетної програми "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" для виплати донарахованої суддівської винагороди судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за січень 2017 року.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що на теперішній час вона здійснює правосуддя як суддя Рубіжанського міського суду Луганської області.
2.1. Вказує, що з ТУ ДСА України в Луганській області нею отримано інформацію щодо суми суддівської винагороди, яка нарахована та виплачена позивачу за січень 2017 року, виходячи з посадового окладу у розмірі 16000,00 гривень.
2.2. Вважаючи, що відповідачами не виконано вимоги частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, в якій встановлений посадовий оклад судді місцевого суду на рівні 10 мінімальних заробітних плат та, не погоджуючись з вищевказаним нарахуванням та виплатою винагороди в меншому розмірі ніж це передбачено законодавством, ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою зобов`язати здійснити донарахування та виплату суддівської винагороди за січень 2017 року, виходячи з посадового окладу 32000,00 гривень, з урахуванням раніше сплачених сум.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Відповідно до Указу Президента України "Про призначення суддів" від 23 серпня 2012 року № 484/2012 ОСОБА_1 призначено строком на п`ять років на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області.
4. На підставі наказу Голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 27 вересня 2012 року № 41-ОС позивача зараховано до штату Рубіжанського міського суду Луганської області з 01 жовтня 2012 року.
5. За виконання професійних обов`язків позивачу виплачується суддівська винагорода, яка з 01 січня 2017 року нараховується місцевим судом, виходячи з посадового окладу 16000,00 гривень.
6. Листом від 07 лютого 2017 року № 268/17вих ТУ ДСА в Луганській області на звернення ОСОБА_1 від 06 лютого 2017 року повідомило останню про те, що відповідно до пункту 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, а саме: посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Регіональні коефіцієнти до посадового окладу не застосовуються. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1600,00 грн. Пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII встановлено, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600,00 гривень. Враховуючи викладене, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області здійснило нарахування та виплату суддівської винагороди позивачу, виходячи з посадового окладу у розмірі 16000,00 гривень, на підставі положень чинного законодавства України та відповідних роз`яснень Державної судової адміністрації України, як головного розпорядника бюджетних коштів.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, в позові відмовлено.
8. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" видатки на оплату суддів, що не пройшли кваліфікаційне оцінювання, виходячи з посадового окладу 3200,00 грн. не передбачені, а відтак відповідачі не мали правових підстав для перерахунку та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 поза межами видатків державного бюджету на її оплату праці.
9. Таку позицію Луганського окружного адміністративного суду підтримав і Донецький апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.
IV. Касаційне оскарження
10. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
11. Свою касаційну скаргу мотивує застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України № 1774 від 06 грудня 2016 року "Про внесення до деяких законодавчих актів України", яку не належить застосовувати до спірних правовідносин. Наголошує, що невиконання пункту 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402 порушує гарантоване державою право на належне матеріальне забезпечення судді як одну із складових його незалежності.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
12. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
13. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
14. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
15. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.