ПОСТАНОВА
Іменем України
05 вересня 2019 року
Київ
справа №813/6277/15
адміністративне провадження №К/9901/6958/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Радишевської О.Р.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року (головуючий суддя - Клименко О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року (головуючий суддя - Клюба В. В., судді - Кухтей Р. В., Яворський І. О.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області
про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, поновлення на посаді, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 831 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України в запас за п. 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ через скорочення штатів;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області розглянути заяву ОСОБА_1 про бажання служити в поліції;
- зобов`язати Головне управління національної поліції у Львівській області прийняти ОСОБА_1 на посаду, яка не погіршує умови праці, які він мав станом на 06.11.2015, працюючи в Залізничному РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області;
- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, яку б він отримав, перебуваючи на посаді станом на 06.11.2015 з 07.11.2015 до часу набрання чинності постанови суду;
- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в розмірі не отриманої заробітної плати;
- постанову суду в частині надання посади звернути до негайного виконання;
- постанову суду в частині стягнення заробітної плати в межах стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
На обґрунтування позовних вимог указує, що наказ начальника ГУ МВС України у Львівській області № 831 о/с від 06.11.2015 року щодо його звільнення зі служби суперечить вимогам та істотно порушує його права, передбачені Конституцією та Законами України, а тому є протиправним і підлягає скасуванню. Крім того зазначає, що у період з 06.11.2015 по 12.11.2015 виконував свої посадові та функціональні обов`язки, передбачені законодавством та внутрішнім розпорядком. Позивач зазначає, що в процесі його звільнення відповідачем допущено ряд порушень законодавства України, а саме: не доведено до відома позивача про факт звільнення через скорочення штатів, вчасно не ознайомлено з наказом про звільнення. Крім того, порушено законодавчі гарантії, передбачені для позивача як працівника органів внутрішніх справ щодо продовження перебування на службі. Стверджує, що ним було виявлено намір щодо продовження служби в Національній поліції України.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року, яка була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року, позовні вимоги були задоволені частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 831 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України в запас за п. 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ через скорочення штатів.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 06 листопада 2015 року.
Стягнуто з Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (вул. Городоцька, 126, м. Львів, код ЄДРПОУ 08673916) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 7300 (сім тисяч триста) грн 20 коп без урахування сум обов`язкових до сплати податків та внесків.
В частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 1535 (одна тисяча п`ятсот тридцять п`ять) грн 10 коп постанову суду звернуто до негайного виконання.
В решті позовних вимог відмовлено.
Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що при вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату, начальник органу зобов`язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється, та з`ясувати наявність наміру особи проходити службу в національній поліції. Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили факт написання позивачем і подання ним рапорту до ГУМВС у Львівській області про продовження служби у Національній поліції та виконання позивачем посадових обов`язків після 06 листопада 2015 року. Тобто суд першої інстанції вважав підтвердженим факт згоди позивача у відведений законом строк на проходження служби в поліції. Проте при прийнятті спірного наказу про звільнення позивача, відповідач не обґрунтував відсутність можливості подальшого використання позивача на службі і не перевірив можливість реалізації його права на прийняття на службу до поліції, що суперечить положенням відповідних статей Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію". До прийняття спірного наказу про звільнення позивача за пунктом 64 "г" (через скорочення штату) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивачу не було запропоновано жодної посади (рівнозначної, вищої чи нижчої) в органах поліції з урахуванням виявлення наміру позивачем проходити службу в поліції. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивача на посаді в органі, з якого його було незаконно звільнено, а саме: на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 06 листопада 2015 року, адже на день вирішення спору діяльність відповідача не припинена. Тому з відповідача необхідно стягнути середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з відрахуванням отриманої позивачем суми виплати від Львівського міського центру зайнятості.
Водночас, суди прийшли до висновку, що вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Національної поліції у Львівській області розглянути заяву про бажання служити в поліції та щодо зобов`язання прийняти його на посаду, яка не погіршує умови праці, які він мав станом на 06 листопада 2015 року, працюючи в Залізничному РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, задоволенню не підлягають, адже відповідачем не порушено прав позивача. Крім цього, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення моральної шкоди, так як позивач не надав суду жодних доказів завдання моральної шкоди, зокрема спричинення йому моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв`язків, а також необхідності докладати додаткові зусилля на організацію свого життя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
06 жовтня 2016 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року, в якій просив їх скасувати в частині відмови у позовних вимогах та змінити шляхом зобов`язання Головного управління національної поліції у Львівській області прийняти ОСОБА_1 на посаду, яка не погіршує умови праці, які він мав станом на 06.11.2015 року, працюючи в Залізничному РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, та стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в розмірі неотриманої заробітної плати.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судами не взято до уваги, що заява, яка датована 07.11.2015 подавалася вже працівникам Національної поліції, а саме працівникам кадрового забезпечення Залізничного відділу поліції м. Львова. Проте відповідачем не було її зареєстровано та не було передано до ГУ НП у Львівській області. Також скаржник указав, що начальник органу прямо зобов`язаний був розглянути можливість подальшого використання позивача на службі. Крім того, скаржник вважає, що він мав переважне право залишитися на роботі в МВС України.
Відповідачами до Суду не надані відзиви (заперечення) на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ