ПОСТАНОВА
Іменем України
03 вересня 2019 року
м. Київ
справа №2а-10773/12/2670
адміністративне провадження №К/9901/16416/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
секретар судового засідання Кривда В.І.,
представники: позивача - Бевза В.І., Чиколовець С.П.,
відповідача - Перепелюк О.В.,
розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Ландшафт" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2019 (суддя - Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 (судді - Вівдиченко Т.Р., Костюк Л.О., Кузьменко В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Еліт-Ландшафт" до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у місті Києві (правонаступник - Головне управління ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2018 №0006742209,
У С Т А Н О В И В :
ТОВ "Еліт-Ландшафт" (Товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2018 №0006742209 про збільшення Товариству суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 2`356`257,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано доводами позивача про відсутність з його боку порушення норм пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.2019 №996-XIV при декларуванні за листопад, грудень 2010 року, січень, квітень, травень, липень 2011 року податкового кредиту за податковими накладними в загальній сумі 2`161`099,00 грн, виписаними Приватним підприємством (ПП) "Фірма "Володар"" на поставку товарів та послуг. З огляду на це збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ згідно із оспорюваним ним податковим повідомленням-рішенням є протиправним.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.07.2018 №0006742209.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.03.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані висновком суду про доведеність ДПІ в судовому процесі правомірності податкового повідомлення-рішення, тоді як позивач не надав доказів на підтвердження господарських операцій з придбання послуг у ПП "Фірма "Володар"", ПДВ в загальній сумі 2`161`099,00 грн, ПДВ в ціні яких включено до сум податкового кредиту в податковому обліку за листопад, грудень 2010 року, січень, квітень, травень, липень 2011 року. Згідно з висновком суду наявність у позивача правильно оформлених податкових накладних та первинних документів не є безумовною підставою формування податкового кредиту у разі відсутності факту господарських операцій та використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У касаційній скарзі ТОВ "Еліт-Ландшафт", посилаючись на помилкове і неповне з`ясування судами обставин справи, неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити повністю.
Касаційна скарга обґрунтована доводами, що стосовно посадових осіб ПП "Фірма "Володар"" немає судових рішень, ухвалених у кримінальному провадженні, щодо фіктивної діяльності. Товариство зазначає, що усі господарські операції, проведені з вказаним контрагентом, мають реальний характер, а придбані послуги використані ним у господарської діяльності або були придбані з такою метою, що податкове законодавство не ставить право платника ПДВ на податковий кредит у залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або ж залучених) здійснюється поставка товарів (послуг) постачальником, а також від дотримання податкової дисципліни контрагентами.
ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві не реалізувала право подати відзив на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що фактичною підставою для донарахування контролюючим органом податкових зобов`язань Товариству стали висновки, викладені у акті від 18.06.2012 №388/22-9/34478669 "Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Еліт-Ландшафт" по взаємовідносинам з ПП "Фірма "Володар"" з питань правильності обчислення податкових зобов`язань та податкового кредиту за листопад, грудень 2010 року, січень, квітень, травень, липень 2011 року", згідно з якими Товариство порушило норми пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК, пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.2019 №996-XIV, у результаті чого занизило податкові зобов`язання з ПДВ за листопад, грудень 2010 року, січень, квітень, травень, липень 2011 року на загальну суму 2`161`099,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.07.2018 №0006742209, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2`356`257,00 грн (в тому числі за основним платежем - 2`161`099,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 195`158,00 грн).
Згідно з актом перевірки порушення Товариством податкового законодавства полягає у безпідставному включенні в податкових деклараціях з ПДВ за листопад, грудень 2010 року, січень, квітень, травень, липень 2011 року до податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 2 161 099,00 грн. за податковими накладними, виписаними ПП "Фірма "Володар"" на господарські операції з поставки послуг, які не мають реального змісту. При цьому ДПІ використано також податкову інформацію, отриману в результаті податкового контролю та зафіксовану в акті ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 31.01.2012 №72/23-1/31988783, як то: відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ПП "Фірма "Володар"", відсутність останнього за юридичною адресою та приховування посадовими особами підприємства від контролюючих органів фактичного місцезнаходження; на підприємстві відсутні будь-які основні засоби та виробничі потужності; найманих працівників немає; засновником, директором та бухгалтером є громадянка Російської Федерації ОСОБА_1, яка не перебуває на території України. Згідно з висновком експерта Білоцерківського МВ НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області від 28.09.2011 №617, виконаного відповідно до постанови слідчого, підпис директора ПП "Фірма "Володар"" у договорі про визнання електронних документів від 29.04.2011, укладеному між ПП "Фірма "Володар"" та ДПІ у Вишгородському районі Київської області, виконаний не громадянкою ОСОБА_1, а іншою особою. Згідно з поясненнями ОСОБА_1 вона брала участь у реєстрації підприємства без мети займатися підприємницькою діяльністю. По факту фіктивного підприємництва з використанням ПП "Фірма "Володар" порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України. З огляду на викладене податковий орган дійшов висновку, що договори між позивачем та ПП "Фірма "Володар" не спричиняють реального настання правових наслідків, господарські операції фактично не здійснювались, що виключає відображення їх результатів в податковому обліку.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем, як замовником, та його контрагентом ПП "Фірма "Володар"", як виконавцем, укладено ряд договорів на виконання комплексу робіт з благоустрою території на таких об`єктах, як: "Центр відпочинку та здоров`я" за адресою Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вул. Івана Франка, 19; готельно-ресторанний комплекс на території Сухолуцької сільської ради Вишгородського району Київської області; набережна в селі Ново-Петрівці Вишгородського району Київської області, "Культурно-оздоровчий центр" на території житлового комплексу "Вишгородський" на вулиці Івана Франка, 19, в селі Нові Петрівці, - зокрема з планування території, виготовлення ґрунтосуміші та укладці рулонного газону, висадці рослин, укладці георешітки, висадці соснu, прополці, а також з поставки декоративних рослин (туя, ялівець, фіалка, сосна, рододендрон, барбарис, таволга, хоста, спірея).
Позивач на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту по операціях з придбання у ПП "Фірма "Володар"" послуг та товарів (декоративні рослини) надав акти приймання-передачі виконаних робіт, видаткові накладні та податкові накладні, виписані від імені ПП "Володар"" у листопаді, грудні 2010 року, січні, квітні, травні, липні 2011 року на загальну суму 12`966`594,00 грн, у тому числі, податок на додану вартість 2`161`099,00 грн.
В оплату за послуги та товари позивач перерахував на рахунок ПП "Володар"" грошові кошти в зазначеній сумі, що підтверджено копіями банківських виписок, які, так само, як і копії вище перелічених документів, приєднані до матеріалів справи.
Нормою пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон втратив чинність з 01.01.2011 у зв`язку з набранням чинності Податковим кодексом України) податковий кредит визначено як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.