ПОСТАНОВА
Іменем України
03 вересня 2019 року
Київ
справа №2540/3070/18
адміністративне провадження №К/9901/16706/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Стеценка С.Г.,
суддів Рибачука А.І., Тацій Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 (головуючий суддя Собків Я. М., судді: Ісаєнко Ю. А., Файдюк В. В.)
В С Т А Н О В И В:
I. Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат (далі -, Міністерство (відповідач), Комісаріат відповідно), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ-ї групи інвалідності, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія) від 27.07.2018 №77 (далі - спірне рішення); зобов`язати Міністерство призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІІ-ї групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (далі - спірна грошова допомога).
II. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 (головуючий суддя Д`яков В. І.) позов задоволено в повному обсязі.
3. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення і виплату йому спірної грошової допомоги у відповідності до статей 16, 16-3 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Закон №2011-XII, постанова КМУ №975, Порядок №975, відповідно; в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), а також подав усі необхідні та передбачені наведеними актами законодавства документи для призначення і виплати йому такої допомоги.
4. Вказане судове рішення Міністерство оскаржило в апеляційному порядку.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 рішення суду першої інстанції скасоване та відмовлено у задоволенні позову.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що спірне рішення відповідача є законним та обґрунтованим, оскільки, в порушення вимог пункту 11 Порядку №975 позивач не подав документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
III. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Не погодившись із наведеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування цим судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2018.
8. Вимоги касаційної скарги, окрім вже наведених у позовній заяві доводів, мотивовані тим, що в основу спірного рішення Комісії Міністерства покладений висновок про відсутність у позивача права на призначення і виплату йому спірної грошової допомоги понад трьох місячний строк після звільнення зі строкової військової служби, яку проходив позивач. Разом з тим, позивач наголошує, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки спірним правовідносинам та обставинам справи в контексті вказаних відповідачем підстав для відмови у призначенні грошової допомоги. Також, позивач вказував на протиправність оскаржуваного рішення Міністерства з огляду на те, що на момент встановлення інвалідності позивач не мав статусу військовослужбовця строкової військової служби, а був особою, звільненою з військової служби, відтак мав право на призначення спірної грошової допомоги.
IV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
9. До Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, для розгляду якої, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2019 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження з 28.08.2019.
V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
11. Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних у справі доказів, досліджених під час розгляду справи, ОСОБА_1 з 23.10.1986 по 29.05.1988 проходив строкову військову службу у військовій частині - польова пошта 15789 на території Демократичної республіки Афганістан, що підтверджується копією військового квитка позивача серії НОМЕР_1 від 17.04.1986 та копією архівної довідки Міністерства оборони Росії від 08.07.2008 №3/90363.
12. Під час проходження військової служби у військовій частині - польова пошта 15789 на території Демократичної республіки Афганістан, ОСОБА_1 отримав захворювання (дифузний кардіосклероз; аортосклероз; гіпертонічна хвороба II ст., ст.2, ризик 2; дисциркуляторна енцефалопатія II ст. складного ґенезу з розсіяною неврологічною симптоматикою, стійкою цефалгією, вестибулопатією, емоційно-вольовим та когнітивно-мнестичним зниженням, церебростенічним синдромом; двобічна сенсоневральна втрата слуху II ст.), які, згідно з протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 20.07.2017 №2026, пов`язані з виконанням позивачем обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
13. Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВБ №058099 від 13.12.2017, ОСОБА_1 з 13.12.2017 до 01.01.2019 встановлено III групу інвалідності, яка пов`язана з виконанням позивачем обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (вперше).
14. 19.12.2017 позивачем на адресу Комісаріату направлено заяву про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням позивачем обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, з пакетом відповідних документів.
15. Листом від 28.12.2017 №5/4686c тимчасово виконуючий обов`язки військового комісара Комісаріату повідомив позивача про той факт, що заява ОСОБА_1 про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності та додані до неї документи повертаються без реалізації, оскільки з 01.01.2017 Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до законодавства, які стосуються військовослужбовців. Так, у відповідності до підпункту 6 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
16. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 по справі №825/611/18, залишеним в силі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Комісаріату щодо відмови у складанні висновку про наявність у ОСОБА_1 права на призначення одноразової грошової допомоги, як інваліду 3 групи з 13.12.2017, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та ненаправленні документів на розгляд Комісії Міністерства. Зобов`язано Комісаріат, скласти висновок про наявність у ОСОБА_1 права на призначення одноразової грошової допомоги, у відповідності до вимог Порядку №975 та статей 16-16-3 Закону №2011-XII, як інваліду 3 групи з 13.12.2017, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та направити документи на розгляд комісії Міністерства оборони України.
17. 03.07.2018 позивач звернувся до Комісаріату про складення висновку про наявність у ОСОБА_1 права на призначення одноразової грошової допомоги, як інваліду 3 групи з 13.12.2017, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії враховуючи рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 по справі №825/611/18 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018, та направити його на розгляд комісії Міністерства та здійснити виплату одноразової грошової допомоги відповідно до вимог чинного законодавства.
18. 04.07.2018 Комісаріат за листом за вих. №5/2758с повідомило ОСОБА_1, що заява щодо призначення та виплати грошової допомоги направлена Чернігівського ОВК 05.06.2018 за вих. №5/2416с до Департаменту фінансів Міністерства для подання на розгляд Комісії.
19. Протоколом засідання комісії Міністерства з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.07.2018 №77 сержанту в запасі ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ-ої групи інвалідності.
20. Вважаючи протиправним рішення Міністерства про відмову в призначенні спірної грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.
VI. Позиція Верховного Суду
21. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
23. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.