ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 925/1370/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Кондратова І.Д., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Ляхевич Тетяни Вікторівни
на рішення Господарського суду Черкаської області
(суддя - Чевгуз А.В.)
від 20.02.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Пашкіна С.А.; судді: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.)
від 04.06.2019
у справі № 925/1370/18
за позовом Комунального підприємства "Теплокомуненерго" міста Монастирище
до Фізичної особи-підприємця Ляхевич Тетяни Вікторівни
про визнання договору купівлі-продажу теплової енергії укладеним,
за участю представників учасників справи:
позивача - Шляпін О . Ю. ;
відповідача - не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Комунальне підприємство "Теплокомуненерго" міста Монастирище звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Ляхевич Тетяни Вікторівни про визнання договору купівлі-продажу теплової енергії №78-ТІ від 20 листопада 2018 року на потреби опалення нежитлових приміщень (магазин) №№ 20, 21, що знаходяться у структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, укладеним на умовах проекту договору, поданого Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" міста Монастирище.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач отримує теплову енергію, що постачається позивачем, для опалення нежитлових приміщень, але відмовляється від укладення договору купівлі-продажу постачання теплової енергії.
2. Зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.02.2019 позов задоволено повністю. Суд визнав укладеним між Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" міста Монастирище та Фізичною особою-підприємцем Ляхевич Тетяною Вікторівною договір купівлі-продажу теплової енергії №78-ТІ від 20.11.2018 на нежитлові приміщення (магазин) №20 і №21, що знаходяться в структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, на умовах проекту договору, поданого Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" міста Монастирище.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 рішення Господарського суду Черкаської області від 20.02.2019 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:
-Фізична особа-підприємець Ляхевич Тетяна Вікторівна є власником квартир АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно та не заперечується відповідачем;
-рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради №91 від 26.05.2011 квартири АДРЕСА_1 виведено із житлового фонду;
-відповідно до п. 3 вказаного рішення гр. Ляхевич Т.В. рекомендовано укласти договори на обслуговування нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 з комунальними службами;
-відповідно до рішень господарського суду у справі №925/869/14 від 16.10.2014 та у справі №925/262/17 від 12.04.2017 з Фізичної особи-підприємця Ляхевич Тетяни Вікторівни на користь позивача стягнуто вартість спожитої теплової енергії за вказаним нежитловим приміщенням;
-29.11.2018 позивач надіслав відповідачу два екземпляри договору купівлі-продажу теплової енергії на нежитлові приміщення, власниками яких є відповідач. Проте, відповідач листом від 19.12.2018 відмовилась від укладення запропонованого договору та не надіслала позивачу протоколу розбіжностей.
2.4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з такого:
- нежитлові приміщення (магазин) № 20 і № 21 знаходяться в структурі багатоквартирного житлового АДРЕСА_1 розташовані на першому поверсі п`ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку. Постачання теплової енергії в даний будинок здійснюється централізовано. Внутрішньобудинкова система, по якій здійснюється поставка теплової енергії до квартир та інших приміщень, є єдиною внутрішньобудинковою системою, відповідно до будівельних норм. Так як відключення споживача теплової енергії від централізованих мереж є зміною схеми мереж, то таке відключення можливе лише за згодою органів або посадових осіб, до відання яких відноситься контроль за безпечним функціонуванням системи;
-система опалення вказаних приміщень є невід`ємною частиною системи опалення будинку, розташованого за вказаною адресою (копія акту обстеження знаходиться в матеріалах справи). Для повного відключення окремих приміщень у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 від централізованої системи теплопостачання відсутні як правові підстави, так і технічні можливості;
-через єдину централізовану систему опалення здійснюється відпуск теплової енергії в житловий будинок АДРЕСА_1. Отже, оскільки у нежитлових приміщеннях (магазині) № 20 і № 21 тепловіддаючі поверхні наявні, то відповідач отримує теплову енергію;
-у нежитлових приміщеннях (магазині) № 20 і № 21, які знаходяться у структурі багатоквартирного житлового будинку відсутня будь-яка індивідуальна система опалення - електрична газова, тощо. Вказані обставини підтверджуються листами Монастирищенського РЕМ та УЕГГ, які знаходяться в матеріалах справи;
-рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 29.01.2015 №11 про надання дозволу на від`єднання від внутрішньобудинкових тепломереж та влаштування індивідуального (автономного) електричного теплопостачання магазину "Перлина" (колишні квартири АДРЕСА_1 ) визнано нечинним та скасовано. З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем не доведено факт відключення квартир, які переобладнані під магазин у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення і не доведено відсутність можливості споживати теплову енергію від централізованої системи теплопостачання.
2.5. Окрім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що не можуть бути покладені в основу рішення доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що між Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" міста Монастирище та Фізичною особою - підприємцем Ляхевич Тетяною Вікторівною, яка є власником нежитлових приміщень 20, 21, які знаходяться в структурі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та інженерне обладнання яких приєднано до внутрішньо будинкової системи централізованого опалення цього будинку, має бути укладений договір про надання житлово-комунальних послуг, який повинен відповідати формі та змісту (умовам) типового договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2015 року №630, з огляду на таке.
Позивачем доведено належними доказами факт споживання відповідачем теплової енергії. Фізична особа-підприємець - Ляхевич Т. В. отримує теплову енергію не для задоволення власних житлово-побутових потреб, а для здійснення підприємницької діяльності у приміщеннях, які фактично є нежитловим, а тому між відповідачем і позивачем має бути укладено саме договір купівлі-продажу теплової енергії.
2.6. Також суди попередніх інстанцій врахували те, що відповідачем не було складено та надіслано позивачеві відповідно до вимог статті 181 Господарського кодексу України протоколу розбіжностей, у зв`язку з чим було відхилено заперечення Фізичної особи-підприємця - Ляхевич Т. В. на умови договору, викладені в редакції позивача.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 та рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.02.2019, Фізична особа-підприємець - Ляхевич Т. В. подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
-судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, зокрема частину 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, частину 6 статті 13, пункт 1 частини першої статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", оскільки не розглянуто всіх аргументів відповідача, а також не враховано правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.11.2018 у справі № 904/7024/17.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Комунальне підприємство "Теплокомуненерго" міста Монастирище просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
3.4. На адресу суду 02.09.2019 від Фізичної особи-підприємець - Ляхевич Т . В . надійшла заява про врахування правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/7024/17.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
4.1. Частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Комунального підприємства "Теплокомуненерго" міста Монастирище до Фізичної особи - підприємця Ляхевич Тетяни Вікторівни про визнання договору купівлі-продажу теплової енергії №78-ТІ від 20 листопада 2018 року на потреби опалення нежитлових приміщень (магазин) №№ 20, 21, що знаходяться у структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, укладеним на умовах проекту договору, поданого Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" міста Монастирище.
Матеріально-правовою підставою позову Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" міста Монастирище визначено частину 3 статті 179, статтю 187 Господарського кодексу України, а також статті 24-25 Закону України "Про теплопостачання", з урахуванням положень яких позивач наполягає на обов`язковості укладення спірного договору в силу прямої вказівки закону.
4.3. Спори, що виникають при укладенні господарських договорів, поділяються на:
- спори про спонукання до укладення договору, якщо одна із сторін ухиляється від укладення договору;