ПОСТАНОВА
Іменем України
05 вересня 2019 року
Київ
справа №808/5913/15
адміністративне провадження №К/9901/25102/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року (суддя Максименко Л.Я.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року (колегія у складі суддів: Дадим Ю.М., Богданенка І.Ю., Добродняк І.Ю.) у справі № 808/5913/15 за позовом ОСОБА_1 до Бердянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Бердянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими нараховано земельний податок з фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що в даному випадку відсутні підстави для застосування податковим органом пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, оскільки визначальною ознакою вказаної норми для нарахування земельного податку є дані про перехід права власності на землю, а не на об`єкт нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року в задоволені позову відмовлено.
Приймаючи рішення суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що незважаючи на те, що набувач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, обов`язок зі сплати земельного податку виник у нього з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Не погодившись з рішенням судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У запереченні на касаційну скаргу податковий орган погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зазначає, що суди в повному обсязі встановили обставини, які мають значення для справи та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 5 червня 2012 року у справі № 5009/1880/12 визнано за позивачем право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме склад літ. "У" у складі: приміщення складу № 2 площею 876,4 кв.м., приміщення складу № 3 площею 986,8 кв.м.; склад літ. "У1" у складі: приміщення складу № 1 площею 371,1 кв.м., всього загальною площею 2234,3 кв.м.; два пандуси до літ "У"; козирок до літ. "У"; пандус до літ "У1"; козирок до літ. "У1", котельня літ. "С" у складі: котельна № 1 площею 76,4 кв.м., підсобне приміщення № 2 площею 3,9 кв.м., підсобне приміщення № 3 площею 2,7 кв.м., підсобне приміщення № 4 площею 1,6 кв.м., підсобне приміщення № 5 площею 5,5 кв.м., коридор № 6 площею 4,1 кв.м. всього загальною площею 94,2 кв.м.; ганок до літ. "С", вбиральна літ "Т", навіс літ. "Ц" паркан № 4, замощення 1.
18 червня 2012 року вказане рішення набрало законної сили.
1 листопада 2012 року, на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 5 червня 2012 року у справі № 5009/1880/12, за позивачем зареєстровано право власності на комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України податковим органом винесені податкові повідомлення рішення:
- від 18 березня 2013 року № 0040541710, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за 2012 рік за платежем земельний податок з фізичних осіб в сумі 6 589,34 грн;
- від 18 березня 2013 року № 0040551710, яким визначено суму податкового зобов`язання за 2013 рік в сумі 39 536,04 грн;
- від 27 травня 2014 року № 781-15, яким визначено суму податкового зобов`язання за 2014 рік в сумі 33 171,72 грн;
- від 13 липня 2015 року № 23941-15, яким визначено суму податкового зобов`язання за 2015 рік в сумі 41 431,48 грн.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не поставлено під сумнів доводами касаційної скарги, що відповідно до Витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель № 1376 від 26 листопада 2008 року та довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (форми 6-зем) від 7 грудня 2015 року № 32-28-99-2-162/15-15 площа земельної ділянки за адресою Запорізька область АДРЕСА_1 з кадастровим номером НОМЕР_1 0023 складає 0,8335 га.