ПОСТАНОВА
Іменем України
05 вересня 2019 року
Київ
справа №2а-10746/11/1370
адміністративне провадження №К/9901/27858/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року (суддя Гулик А.Г.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року (колегія у складі суддів: Носа С.П., Яворського І.О., Кухтея Р.В.) у справі № 2а-10746/11/1370 (№ 876/2696/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінто-Плюс" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінто-Плюс" (надалі позивач, Товариство) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (надалі відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму грошового зобов`язання за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач всупереч положенням Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" нараховував пеню до дати складання вантажних митних декларацій, а не з дати поставки товару, яка фактично відбулася швидше. Крім того, відповідачем при прийнятті оскарженого податкового повідомлення - рішення порушено пункт 86.8. статті 86 Податкового кодексу України в частині строків його винесення.
Розгляд справи здійснювався судами різних інстанцій неодноразово, судові рішення, які є предметом цього касаційного перегляду прийняті в порядку нового розгляду на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 лютого 2016 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 20 вересня 2011 року №0000262200/21948/10/220.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.
У запереченні на касаційну скаргу позивач зазначає, що погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 20 вересня 2011 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства. За результатами перевірки складено акт № 568/22-0/31897102 від 20 вересня 2011 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у зв`язку з чим йому донараховано пеню по імпортним операціям на загальну суму 6 934,37 грн.
На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000262200/21948/10/220 від 20 вересня 2011 року, яким нараховано суму грошового зобов`язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на суму 6 934,37 грн.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач здійснював операції з імпорту систем допомоги водію, систем запобігання зіткнень відповідно до контракту від 24 листопада 2010 року укладеного з фірмою нерезидентом "Mobileye Technologies Limited" (Кіпр). Відповідно до банківської виписки позивач здійснив попередню оплату за товар 24 січня 2011 року на суму 13 567,50 доларів США, граничний термін надходження товару до 23 липня 2011 року.
Вказаний товар надійшов на митну територію України, відповідно вантажних митних декларацій:
- № 209000010/2011/0017991 від 6 квітня 2011 року на суму 2 025,00 доларів США,
- № 209000010/2011/028202 від 10 серпня 2011 року на суму 10 125 доларів США, з порушенням граничного терміну надходження товару.
Поставка товару на суму 1 417,50 доларів США не здійснена, а також не повернено кошти позивачу, з вимогами про стягнення заборгованості до нерезидента "Mobileye Technologies Limited" позивач не звертався. Станом на 19 вересня 2011 року дебіторська заборгованість в сумі 1 417,50 доларів США не закрита.
Вказані обставини не є спірними між сторонами.
За приписами статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (тут та надалі нормативно-правові акти в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 вказаного закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).