ПОСТАНОВА
Іменем України
04 вересня 2019 року
Київ
справа № 815/4037/16
провадження № К/9901/34132/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовом прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_8, прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області, адвокат ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_8, прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2016 року, прийняту у складі судді Єфіменка К. С., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Шляхтицького О. І., Запорожана Д. В., Романішина В. Л.
І. Суть спору
1. У серпні 2016 року позивачі - прокурор відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_8 (надалі також прокурор ОСОБА_8), прокурор відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 (надалі також прокурор ОСОБА_3) звернулись до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі також ВКДКА, відповідач), третя особа - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області (надалі також КДКА), в якому просили:
1.1. визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення ВКДКА від 10 червня 2016 року № VI-008/2016, яким задоволено скаргу адвоката ОСОБА_1 (надалі також адвокат ОСОБА_1);
1.2. зобов`язати ВКДКА залишити скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення КДКА від 26 січня 2016 року - без змін.
2. В обґрунтування своїх вимог позивачі стверджували, що в поданій ними скарзі (та доповненням до неї) на дії адвоката ОСОБА_1 наявно достатньо відомостей, які свідчили про вчинення останнім дисциплінарного проступку, зокрема порушення правил адвокатської етики та інших обов`язків адвоката, передбачених законом, у зв`язку з цим КДКА цілком правомірно порушила дисциплінарну справу.
Натомість ВКДКА, розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення КДКА про порушення дисциплінарної справи, не надала належної оцінки викладеним у скарзі позивачів обставинам і необґрунтовано скасувала це рішення.
3. Відповідач позов не визнав.
3.1. У запереченні проти позову ВКДКА посилалось на недостатність відомостей і відсутність відповідних доказів, на підставі яких КДКА дійшла висновку про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи.
3.2. Також відповідач зазначив, що КДКА у своєму рішенні не сформулювало встановлених перевіркою ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката, які би свідчили про свідоме навмисне порушення ним Правил адвокатської етики, а звернення прокурорів стосовно некомпетентності і некоректності дій адвоката ОСОБА_1 не підтверджено безсумнівними доказами.
3.3. У підсумку ВКДКА стверджувала, що в ході перевірки відомостей про дисциплінарний проступок не було встановлено ознак дисциплінарного проступку в діяннях адвоката ОСОБА_1
3.4. Отже, відповідач вважає спірне рішення законним, обґрунтованим і прийнятим у межах повноважень ВКДКА, а позов прокурорів ОСОБА_8 та ОСОБА_3 - безпідставним.
4. Одеський окружний адміністративний суд протокольною ухвалою від 13 вересня 2016 року залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - адвоката ОСОБА_1
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. 26 листопада 2015 року прокурорами відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Одеської області ОСОБА_8 і ОСОБА_3 подано скаргу щодо неправомірних дій адвоката ОСОБА_1 та порушення стосовно нього дисциплінарної справи. Пізніше, 22 січня 2016 року прокурорами подано доповнення до своєї скарги. Згідно з наведеними у цих зверненнях відомостями, прокурори повідомили про таке:
5.1. У провадженні колегії суддів Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт, який складено у кримінальному провадженні № 12015160000000197 від 17 березня 2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 (надалі також ОСОБА_5 ) за частиною другою статті 149 Кримінального кодексу України (надалі - КК України). Державне обвинувачення підтримує прокуратура Одеської області. На даний час згідно з обраним судом порядком дослідження доказів проводиться допит потерпілих.
Досудовим розслідуванням установлено, що впродовж січня-березня 2015 року ОСОБА_5, маючи умисел на здійснення вербування людини з метою подальшого переміщення за межі України до Республіки Туреччини для сексуальної експлуатації за грошову винагороду, підшукала раніше їй незнайомих ОСОБА_6 та
ОСОБА_7 . У ході зустрічі з дівчатами, дізнавшись про те, що вони перебувають у скрутному матеріальному становищі, скориставшись уразливим станом останніх, запропонувала їм роботу повіями на території Туреччини за 25 доларів США за одне задоволення статевої пристрасті, з яких ОСОБА_5 буде отримувати половину заробітку, на що останні погодилися.
5.2. У судовому засіданні, що відбулося 16 листопада 2015 року, захисником обвинуваченої - адвокатом ОСОБА_1 заявлено клопотання про відвід прокурора, який приймає участь у судових засіданнях, - ОСОБА_8 .
При цьому в обґрунтування своїх доводів захисник повідомив суду, що прокурором ОСОБА_8, дослівно: "упродовж січня-серпня 2015 року спільно з окремими співробітниками ГУ МВС України в Одеській області були вчинені суспільно небезпечні діяння під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015160000000197 від 17.03.2015 стосовно ОСОБА_5 за ч.2 ст.149 КК України, які призвели до заподіяння ОСОБА_5 майнової та моральної шкоди. Вищевикладені обставини підтверджуються доказами з кримінального провадження №42015160000000306 від 25.05.2015, яке розслідується слідчим з особливо важких справ першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області за ознаками ч. 2 ст. 364 КК України."
Також захисником повідомлено про те, що ним в інтересах ОСОБА_5 подано позов в рамках кримінального провадження № 42015160000000306 від 25 травня 2015 року до працівників ГУ МВС України в Одеській області та процесуальних керівників у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 . - прокурорів відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури області ОСОБА_8 і ОСОБА_3 та начальника зазначеного відділу ОСОБА_4 про стягнення матеріальної і моральної шкоди.
На запитання прокурора та суду, чим підтверджуються його висловлювання на адресу прокурора, захисник ніяких доказів не надав, у зв`язку з чим, захиснику обвинуваченої - адвокату ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви про відвід прокурора ОСОБА_8 у зв`язку з її необґрунтованістю.
5.3. Додатково, 5 листопада 2015 року адвокатом ОСОБА_1 подано до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси "виправдувальний акт" у кримінальному провадженні № 12015160000000197 від 17 березня 2015 року стосовно ОСОБА_5, підозрюваної (з оригіналу) за частиною другою статті 149 КК України, до якого додано низку документів, у тому числі заяви про відвід прокурорів ОСОБА_8 та ОСОБА_3, позовну заяву до них і копії звернень до народних депутатів України.
5.4. Позивачі зауважили, що текст вищевказаних документів містить в собі неправдиву, безпідставну та відверто брехливу інформацію щодо причетності працівників прокуратури області до вчинення суспільно небезпечних діянь і заподіяння обвинуваченій матеріальної та моральної шкоди.
Так, у "виправдувальному акті" захисника мають місце твердження про скоєння ОСОБА_8 і ОСОБА_3 посадового злочину та "кришування" ними злочинців "Зі змісту матеріалів кримінального провадження № 42015160000000306 від 25.05.2015 року видно, що організована злочинна група у складі: співробітників ВБЗПТЛ ОСОБА_21, ОСОБА_17, слідчих ОСОБА_18, ОСОБА_13 ., за "підтримкою і кришуванням" співробітників прокуратури Одеської області ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4, зловживаючи службовими повноваженнями, сфальсифікували докази у к/п №12015160000000197 та здійснили підбурювання (провокацію) злочину.
Зазначеними суспільно небезпечними діяннями, які були вчинені спільними діями злочинної групи у складі: ОСОБА_21, ОСОБА_17, ОСОБА_18,
ОСОБА_13 , ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4, потерпілій ОСОБА_5 заподіяно майнову шкоду...".
5.5. Разом з тим, з інформації слідчого в особливо важких справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області Сментини О. В. вбачається (на той час), що першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Одеської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015160000000306 від 26 травня 2015 року стосовно окремих співробітників ГУ МВС України в Одеській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України.
Працівники прокуратури Одеської області взагалі не фігурують у зазначеному провадженні, слідчим не викликалися і не допитувалися, ніякого відношення до нього взагалі не мають.
5.6. Таким чином, на думку позивачів, твердження адвоката про скоєння працівниками прокуратури злочинів є грубим порушенням норм Конституції України (ст. 62), Кримінального процесуального кодексу України (п. п. 13,14 ч. 1 ст. 3, ст. 17 (презумпція невинуватості), ст. 36 (повноваження прокурора), ст. 47 ("Захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені Кодексом та іншими законами України...", а не розповсюджувати завідомо неправдиву, недостовірну інформацію), 276-278 (підстави, зміст та вручення повідомлення про підозру), 373-374 (судове рішення), Закону України "Про прокуратуру", відповідно до положень яких твердження про скоєння особою суспільно небезпечного діяння є прерогативою суду, а не захисника обвинуваченого у кримінальному провадженні.
5.7. Кримінальне провадження № 42015160000000306 від 26 травня 2015 року, що розпочато стосовно окремих співробітників відділу з боротьби з протидії торгівлі людьми ОМУ ГУМВС України в Одеській області, закрито постановою слідчого від 29 квітня 2016 року у зв`язку з відсутністю в діях працівників міліції складу злочину, передбаченого частиною другою статті 364 КК України.
З постанови слідчого вбачається, що "до матеріалів кримінального провадження долучено довідку за результатами опитування з використанням поліграфа, відповідно якої підтверджується факт зайняття ОСОБА_5 у тому числі сутенерством, що остання під час допиту категорично заперечувала, а тому показання ОСОБА_5 стосовно окремих працівників відділу боротьби з протидії торгівлі людьми ОМУ ГУМВС України в Одеській області слідство оцінює критично, як такі, що не відповідають дійсності."
6. 26 січня 2016 року рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (надалі також ДП КДКА) за наслідками розгляду звернень прокурорів відділу ОСОБА_3 та ОСОБА_8 від 26 листопада 2015 року та від 22 січня 2016 року відносно адвоката ОСОБА_1 порушено дисциплінарну справу.
7. Не погоджуючись із таким рішенням, адвокат ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до ВКДКА щодо скасування зазначеного рішення ДА КДКА про порушення дисциплінарної справи.
8. 10 червня 2016 року рішенням ВКДКА № VІ-008/2016 за результатом розгляду скарг адвоката на протиправні дії КДКА при розгляді звернень прокурорів відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_8 від 26 листопада 2015 року і від 22 січня 2016 року відносно адвоката ОСОБА_1 та на рішення ДП КДКА від 26 січня 2016 року, з-поміж іншого, вирішено:
8.1. Скарги адвоката ОСОБА_1 на дії КДКА при розгляді скарги прокурорів відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_8 від 26 листопада 2015 року і від 22 січня 2016 року залишити без задоволення;
8.2. Скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення ДП КДКА від 26 січня 2016 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 -задовольнити. Скасувати рішення ДП КДКА від 26 січня 2016 року і постановити нове рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1
9. Уважаючи це рішення ВКДКА протиправним, позивачі звернулись до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Одеський окружний адміністративний суд постановою від 9 грудня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, в задоволенні позову відмовив повністю.
11. Мотивуючи такі свої рішення, суди, погодившись із позицією ВКДКА, що наведена в спірному рішенні, послались на те, що, подаючи власне звернення від 26 листопада 2015 року, скаржники могли використовувати його як захід тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності в рамках кримінальної справи № 522/14210/15-к.
За висновком судів, на вказану обставину не звернула увагу ДП КДКА, коли ухвалювало рішення від 26 січня 2016 року про відкриття дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою позивачів.
При цьому суди зазначили, що скарга позивачів по цій справі від 26 листопада 2015 року має всі ознаки офіційного документу органів прокуратури України (бланк, вихідний номер), в якому ставиться питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за його правову позицію щодо поданої ним заяви про відвід прокурорів від розгляду кримінальної справи.
Також суди зауважили, що поза увагою ДП КДКА залишилась та обставина, що відповідно до гарантій адвокатської діяльності, які гарантує держава Україна, є заборона внесення подання слідчим, прокурором, а також винесення окремої ухвали (постанови) суду щодо правової позиції адвоката у справі.
Тому, на думку судів, неможливо було відкривати дисциплінарне провадження відносно адвоката ОСОБА_1 за наведених обставин.
12. Окрім цього, суди дійшли висновку про те, що, прийнявши своє рішення про відкриття дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1 від 26 січня 2016 року, ДП КДКА фактично порушила принципи здійснення адвокатської діяльності, визначені частиною першою статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", у частині незалежності адвоката при здійсненні ним захисту підсудної ОСОБА_5 у кримінальній справі № 522/14210/15-к, оскільки за наявності порушеного дисциплінарного провадження адвокат буде залежати від волі скаржників, які продовжують підтримувати державне обвинувачення по цій же кримінальній справі.
Така ситуація, на думку судів першої й апеляційної інстанцій, є порушенням прав підсудної ОСОБА_5, гарантованих їй державою Україна, визначених статтею 6 Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, в частині забезпечення права на справедливий розгляд справи судом у формі забезпечення її права на захист від висунутих обвинувачень за допомогою незалежного захисника (адвоката), якого особа вибирає на власний розсуд.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
13. Позивачі подали касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судомами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, а також неповноту судового розгляду.
14. У касаційній скарзі автори просять скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити рішення про задоволення позову в повному обсязі.
15. З-поміж іншого, у скарзі стверджується, що суди першої й апеляційної інстанцій, як і ВКДКА, не надали належної оцінки викладеним у поданих ними скаргам у частині щодо порушення адвокатом ОСОБА_1 Правил адвокатської етики, а також некоректної поведінки останнього.
16. Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Оцінка Верховного Суду
17. За змістом статті 2 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон № 5076-VI) адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
18. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (частина перша статті 4 Закону № 5076-VI).
19. Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 5076-VI особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту:
"Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі".
20. Професійні обов`язки адвоката визначає стаття 21 Закону № 5076-VI. Так, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний:
1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;
2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;
3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;
4) підвищувати свій професійний рівень;
5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;
6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. <...>
21. Згідно з частиною першою статті 23 Закону № 5076-VI професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема:
1) забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності;
2) забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов`язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом;