ПОСТАНОВА
Іменем України
04 вересня 2019 року
Київ
справа №0840/4075/18
адміністративне провадження №К/9901/15355/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 0840/4075/18
за позовом ОСОБА_1
до Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя, Міністра соціальної політики України Реви Андрія Олексійовича
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Чабаненко С.В., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. В вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя (далі - також відповідач 1), Міністра соціальної політики України Реви Андрія Олексійовича (далі - також відповідач 2), в якому просив: - визнати дії Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя щодо відмови в реєстрації позивача безробітним з 15.03.2018 протиправними; - зобов`язати Південний районний центр зайнятості м. Запоріжжя зареєструвати позивача безробітним з 15.03.2018; - визнати протиправною бездіяльність Міністра соціальної політики України Реви Андрія Олексійовича по розгляду письмового звернення та наданню письмової відповіді на звернення.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що через відсутність роботи, заробітку та інших передбачених законодавством доходів, як джерел існування, він звернувся до Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя для сприяння у працевлаштуванні та реєстрації як безробітного. Зазначає, що згідно статті 14 Закону України "Про зайнятість населення", він відноситься до категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, оскільки до настання права на пенсію за віком залишилось 8 років. Вказує, що листом від 26 березня 2018 року № 368/2018 Південний районний центр зайнятості м. Запоріжжя відмовив йому в статусі безробітного у зв`язку з тим, що він є засновником приватного підприємства, а тому належить до категорії зайнятого населення. Вважаючи дії районного центру зайнятості протиправними, позивач звернувся до Міністра соціальної політики України Реви Андрія Олексійовича з проханням надати відповідні роз`яснення, захистити свої права та здійснити контроль за додержанням законодавства Південним районним центром зайнятості м. Запоріжжя, але на момент подачі цього позову до суду відповіді він не отримав. Вважає дії відповідача-1 та бездіяльність відповідача-2 протиправними та просить позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 10 січня 2019 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив.
4. Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в даній справі.
5. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху, у зв`язку з несплатою апелянтом судового збору у визначеному законодавством розмірі та надав десятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали для усунення вказаного недоліку.
6. В березні 2019 року від заявника апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції надійшла заява, в якій він просив звільнити його від сплати судового збору, враховуючи докази та підстави наведені в цьому клопотанні. В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на свій майновий стан, який перешкоджає сплаті судового збору.
7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року продовжено апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги та надано п`ятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду документа про сплату судового збору.
8. У зв`язку з неусуненням ОСОБА_1 недоліків апеляційної скарги, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 квітня 2019 року апеляційну скаргу повернув заявнику.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. 24 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року, в якій просить скасувати вказане рішення суду апеляційної інстанції та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
10. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що повернення апеляційним судом апеляційної скарги з підстав несплати судового збору за відсутності коштів за станом здоров`я та відсутність роботи, яку він може виконувати за станом здоров`я не гарантує принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, порушує право на справедливий захист та практично обмежує права доступу до суду та апеляційний розгляд справи.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. 27.05.2019 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.
13. Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. 330 КАС України, а саме: до касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору, а на підставі наявних документів немає можливості пересвідчитись у розмірі отриманого доходу позивача, що передував року подання касаційної скарги (тобто 2018 рік). Скаржнику встановлено строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту вручення даної ухвали.
14. Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
15. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
16. Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2019 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 04.09.2019.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Згідно з частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18. Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
19. Згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
20. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
21. Аналізуючи наведені вище норми, суд приходить до висновку, що підставою для залишення позовної заяви без руху є недодання до позовної заяви документа про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
22. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що законодавець наділяє правом суд зменшити або звільнити позивача від сплати судового збору, якщо предметом позову є захист його соціальних прав, а саме: право на соціальний захист у випадку безробіття передбачене ст. 46 Конституції України та надавав докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку та розмірі (відомості з пенсійного фонду та державного реєстру фізичних осіб - платників податку, наказ №371 від 29.12.2015, протокол засідання від 12.09.2017).
23. Дані обставини, на думку скаржника свідчать про скрутне матеріальне становище, що унеможливлює виконання ним вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху з мотивів несплати ним судового збору.
24. З даного приводу колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
25. Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
26. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" передбачено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
27. Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
28. Таким чином, Суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас, наведені правові норми дають підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком суду, а повноваженням за певних обставин.