Постанова
Іменем України
02 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 127/20982/18
провадження № 61-13389св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - служба у справах дітей Вінницької міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді Антонюка В. В. від 03 квітня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Якименко М. М., Ковальчука О. В., Сала Т. Б. від 04 червня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Вінницької міської ради, у якому просив усунути йому з боку ОСОБА_2 перешкоди у вихованні та вільному спілкуванні з сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивовано тим, що 23 квітня 2015 року між ним та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2018 року розірвано.
Під час шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначав, що відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином, тому він звернувся за вирішенням даного питання до виконавчого комітету Вінницької міської ради, яким визначено порядок участі у вихованні дитини, з яким сторони погодилися.
Вказував, що виконує зазначене рішення, однак ОСОБА_2 незаконно перешкоджає йому у побаченнях з сином. Він тривалий час намагався врегулювати спірне питання у позасудовому порядку, однак, йому це не вдалося, тому звернувся до суду для захисту свого порушеного права, шляхом визначення конкретних днів та часу для побачень і спілкування із дитиною.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Усунуто ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 перешкоди у вихованні та вільному спілкуванні з сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та вільному спілкуванні з сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначити ОСОБА_1 такі способи участі у вихованні та вільному спілкуванні з сином - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 :
Систематичні побачення та особисте спілкування протягом 6-ти місячного терміну з дня набрання рішення законної сили:
- щовівторка з 18.00 год. до 20.00 год. у присутності матері дитини;
- щочетверга з 18.00 год. до 20.00 год. у присутності матері дитини;
- щосуботи з 11.00 год. до 13.00 год. у присутності матері дитини.
Після закінчення шестимісячного терміну:
- щовівторка з 18.00 год. до 20.00 год. без присутності матері дитини;
- щочетверга з 18.00 год. до 20.00 год. без присутності матері дитини;
- щосуботи з 11.00 год. до 13.00 год. без присутності матері дитини.
Рекомендувати батькам попереджати один одного про свої дії щодо дитини, узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, враховуючи рекомендації органу опіки та піклування, виходив з того, що відсутність можливості батька спілкуватися з дитиною порушує не тільки права батька, а в першу чергу, порушує права та суперечить інтересам дитини, тому позивач має рівні права на участь у вихованні малолітньої дитини, бажає спілкуватися з нею, приймати участь у її житті.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 червня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишені без задоволення, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 квітня 2019 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційних скарг не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було досліджено всіх доказів та не враховано всіх істотних обставин справи. Зокрема суди не врахували інтереси самої дитини та те, що дитина хвора на онкологічне захворювання, потребує постійного лікування і особливого догляду. Вважає, що такі зустрічі будуть лише на шкоду, а не на користь дитини, також судами не взято до уваги те, що відповідач не перешкоджала позивачу у спілкуванні з сином.
Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу
Відзив до суду касаційної інстанції не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 127/20982/18 з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 квітня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2018 року розірвано.
У період шлюбу у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає із матір`ю.
Син ОСОБА_3 є інвалідом дитинства, має медичний діагноз: гістоцид з клітин Лангерганса з мультисистемним ураженням (права тімяна кістка, права здухвинна кістка, права вертлюжна ямка, тимус, печінка, селезінка), група підвищеного ризику. Вторинна кардіопатія. ВОО. Токсичний гепатит. Двобічний отит. За рекомендаціями лікарів потребує постійного медикаментозного лікування та постійних оглядів, на лікуванні в Національній дитячій спеціалізованій лікарні "ОХМАТДИТ" перебуває з 7 вересня 2017 року.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2018 року стягнуто із ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 квітня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнуто аліменти на утримання дружини ОСОБА_2 в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 23 квітня 2018 року і до досягнення дитиною трьох років.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1446 від 05 липня 2018 року встановлено ОСОБА_1 наступний порядок участі у вихованні сина: протягом тримісячного терміну: щовівторка, щочетверга з 17:00 год. до 20:00 год. у присутності матері дитини; щосуботи з 11:00 год. до 13:00 год. та з 16:00 год. до 20:00 год. у присутності матері дитини. По закінченню тримісячного терміну: щовівторка, щочетверга з 17:00 год. до 20:00 год. без присутності матері дитини; щосуботи з 11:00 год. до 13:00 год. та з 16:00 год. до 20:00 год. без присутності матері дитини. Крім того, зобов`язано батьків попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини.
Не погодившись із рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради, 16 липня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Вінницької міської ради із проханням зміни час та місце зустрічей позивача з сином, на що їй було відмовлено за відсутності підстав для перегляду вищезазначеного рішення № 1446 від 05 липня 2018 року.
У зв`язку з невиконанням відповідачем вище зазначеного рішення, позивач неодноразово звертався до Національної поліції України із заявами з приводу того, щоб прийняти міри до ОСОБА_2, яка не дає йому можливості бачитись із сином.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.