Постанова
Іменем України
02 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 143/227/17
провадження № 61-25861св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач -Фермерське господарство "Ліщинецьке об`єднане"
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 23 серпня 2017 року у складі судді Бойка А. В. і рішення Апеляційного суду Вінницької області від 15 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Медвецького С. К., Оніщука В. В., Сала Т. Б., у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Ліщинецьке об`єднання" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та повернення земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства "Ліщинецьке об`єднання" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 19 червня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 і Фермерським господарством "Ліщинецьке об`єднане", та повернути належну ОСОБА_1 земельну ділянку.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,9459 га, кадастровий номер 0523488200:08:003:0034, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ширмівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області. З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ОСОБА_1 дізналася, що 19 червня 2012 року між нею та Фермерським господарством "Ліщинецьке об`єднане" укладено договір оренди землі. Даний договір оренди землі ОСОБА_1 з Фермерським господарством "Ліщинецьке об`єднане" не укладала та не підписувала. Повноважень на підписання від свого імені вищезазначених документів та своєї згоди на укладання договору оренди землі ОСОБА_1 нікому не надавала.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 23 серпня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір між сторонами був укладений у письмовій формі, ними підписаний, позивач визнавала цей договір та отримувала орендну плату, договір виконувався належним чином. Перебіг позовної давності почався з моменту кладення договору оренди землі, тобто з 19 червня 2012 року. ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом у лютому 2017 року, тобто з пропуском позовної давності.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 15 вересня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, виключено з мотивувальної частини рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 23 серпня 2017 року посилання на сплив строку позовної давності як на окрему підставу для відмови в задоволенні позову, в іншій частині рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 23 серпня 2017 року залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що 19 червня 2012 року ОСОБА_1 і Фермерське господарство "Ліщинецьке об`єднане" уклали договір оренди землі, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Погребищенському районі 31 жовтня 2012 року за № 052348824007406. Того ж дня між сторонами підписано акт прийому-передачі об`єкта оренди. Відповідно до відомостей видачі орендної плати по земельних паях, на виконання пункту 1 договору оренди, позивач у 2012 - 2016 роках одержувала орендну плату та будь-яких претензій з цього приводу відповідачу не заявляла. Доводи позивача про те, що вона не підписувала договір оренди землі, не підтверджуються жодними достовірними та допустимим доказами. Клопотань про призначення експертизи щодо підписання договору оренди землі іншою особою позивач і її представник у суді першої інстанції не заявляли. Посилання представника позивача на показання свідка ОСОБА_2, яка пояснила, що ОСОБА_1 не підписувала оспорюваний договір, апеляційний суд визнав необґрунтованими, оскільки відповідно до частини першої статті 218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) заперечення однією стороною факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Безпідставними є доводи представника позивача про те, що підставою для визнання недійсним оспорюваного договору є те, що замість підпису директора фермерського господарства стоїть факсиміле без зазначення прізвища уповноваженої на підпис особи, оскільки підписання оспорюваного договору зі сторони відповідача не оспорюється. Встановивши, що позов не доведено, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про застосування наслідків спливу позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2017 року ОСОБА_1 через свого представника - ОСОБА_3 . засобами поштового зв`язку надіслала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 23 серпня 2017 року та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 15 вересня 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою ВССУ від 06 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
15 травня 2018 року справу № 490/3310/14-ц та матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що з огляду на обставини справи суди попередніх інстанцій були зобов`язані призначити експертизу з власної ініціативи. Відповідач на оспорюваному договорі оренди використав факсимільний відбиток підпису голови, що не обумовлювалося письмовою згодою сторін.
Позиції інших учасників
У листопаді 2017 року Фермерське господарство "Ліщинецьке об`єднане" подало заперечення на касаційну скаргу, в яких просило касаційну скаргу відхилити, а рішення судів залишити без змін.
Заперечення мотивовані тим, що позивач підписала договір оренди земельної ділянки особисто. Те, що відповідач використав під час підписання договору факсиміле не призводить до недійсності договору. Договір був укладений добровільно сторонами, належним чином виконувався відповідачем. Оскільки права позивача не порушені, то підстави для судового захисту у даній справі відсутні.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами