Постанова
Іменем України
02 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 212/11305/13-ц
провадження № 61-26185св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач -Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач -ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 липня 2015 року у складі суддіКовтун Н. Г. і рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Максюта Ж. І., усправі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), перейменований у Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, що 26 грудня 2005 року між відповідачем ОСОБА_3 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 200,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_3 погодився з тим, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складають між ним і банком договір, про що свідчить його підпис у заяві. Відповідно до пункту 3.2,3.3 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. ОСОБА_3 порушив умови кредитного договору, суму кредиту не повернув, внаслідок чого у нього станом на 31 жовтня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 33 713,62 грн, яка складається з 5 180,90 грн - борг за кредитом, 26 451,12 грн - борг по процентах за користування кредитом; 500 грн - штраф (фіксована частина); 1.581 грн. 60 коп. - штраф (процентна складова) яку вони просять стягнути з відповідача.
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 липня 2015 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щофакт перебування сторін у договірних правовідносинах, що виникли в зв`язку з укладенням кредитного договору, підтверджується копією письмової заяви відповідача від 26 грудня 2005 року на отримання кредиту та копією Умов та правил надання банківських послуг. З розрахунку заборгованості вбачається факт невиконання відповідачем умов кредитного договору та наявність заборгованості за кредитом, за процентами та штрафами станом на 31 жовтня 2013 року у загальному розмірі 33 713, 62 грн. Представник відповідача факту перебування відповідача у договірних правовідносинах з позивачем не оспорював, як не оспорював і факт наявності у нього заборгованості за кредитним договором. Позивачем пропущена позовна давність, про що також було зазначено представником відповідача у заяві про застосування строків позовної давності. З Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що укладений між сторонами кредитний договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, а у разі, якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же строк. Кредитний договір укладений сторонами 26 грудня 2005 року строком на 12 місяців, у зв`язку з чим строк його дії спливає 26 грудня 2006 року, однак, оскільки жодна із сторін договору не проінформувала іншу сторону про припинення його дії, кредитний договір автоматично пролонгований ще на 12 місяців, тобто до 26 грудня 2007 року, після чого строк виконання договору сплив у зв`язку з закінченням строку його дії. Перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання зобов`язання, тобто з 27 грудня 2007 року. Позовна давність для звернення позивача до суду закінчується 27 грудня 2010 року, а позивач звернувся до суду з позовом 05 грудня 2013 року, тобто після спливу позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Суд не вбачає поважних причин пропуску позовної давності, позивач на такі поважні причини не посилається, а відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропуску позовної давності.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2015 року заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 липня 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 26 грудня 2005 року станом на 31 жовтня 2013 року в розмірі 17 033,61 грн, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 5 180,90 грн, заборгованості по процентах за користування кредитом за період з 05 грудня 2010 року по 31 жовтня 2013 року в розмірі 11 041,59 грн, штрафу (фіксована частина) у розмірі 500 грн, штрафу (процентна складова) в розмірі 811,12 грн.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Відповідно до інформації по картці відповідача, наданої представником позивача в засіданні колегії суддів, картка універсальна № НОМЕР_1, відкрита на ім`я відповідача ОСОБА_3, дійсна до грудня 2012 року. Оскільки строк дії картки відповідача був встановлений до грудня 2012 року, Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 у грудні 2013 року, тобто в межах строку, встановленого законом. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, та помилково застосував строк позовної давності до всієї суми заборгованості відповідно до заяви представника відповідача.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) від 16 листопада 2016 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2015 року скасоване, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала ВССУ мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що відповідно до наданого банком розрахунку за кредитним договором від 26 грудня 2005 року станом на 31 жовтня 2013 року прострочка оплати платежів за кредитом та за процентами виникли 31 січня 2006 року, тобто саме з цього часу позивач дізнався про порушення свого права, а тому суду апеляційної інстанції слід з`ясувати з якого часу почався перебіг строку позовної давності щодо сплати чергових платежів за процентами. Крім того, із рядка "сальдо поточної заборгованості за кредитом" убачається, що відповідач повинен був здійснити останній платіж за тілом кредиту 31 січня 2010 року, що виконане позивачем не було.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково, рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 липня 2015 року залишено без змін, виключено з його мотивувальної частини посилання на пропуск строку позовної давності у зв`язку з закінченням строку дії договору 26 грудня 2006 року.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що строк позовної давності пропущено позивачем з моменту останньої оплати, а не з моменту закінчення строку дії спірного кредитного договору (кредитної картки). У разі неналежного виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Відповідно до Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на лицевій стороні карти (місяць і рік), і вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі є останнім днем місяця, указаного на картці (поле MONTH). Зважаючи на те, що останній платіж було здійснено 31 січня 2006 року, а отже саме з цього часу позивач дізнався про порушення свого права, оскільки саме з цього часу виникло прострочення оплати платежів за кредитом та за процентами, а з позовом до суду банк звернувся лише 05 грудня 2013 року. Заява відповідача про застосування позовної давності є правовою підставою для відмови у задоволенні позову ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК". Посилання ПАТ КБ "ПриватБанк" на ту обставину, що правовідносини від 2006 року були продовжені, оскільки відповідно до інформації по картці відповідача картка універсальна № НОМЕР_1 відкрита на ім`я відповідача ОСОБА_3 дійсна до грудня 2012 року, а отже вони не пропустили строк позовної давності не можуть бути прийняті до уваги оскільки початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд. У разі неналежного виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітня 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" засобами поштового зв`язку надіслало касаційну скаргу до ВССУ, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило скасувати рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 липня 2015 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою ВССУ від 18 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ КБ "ПриватБанк".
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
15 травня 2018 року справу № 212/11305/13-ц та матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу