Постанова
Іменем України
02 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 465/4954/16-ц
провадження № 61-28328св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач -Кредитна спілка "Християнська злагода",
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 квітня 2017 року у складі суддіВанівського Ю. М. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М., усправі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Християнська злагода", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання договору про надання кредиту та договору іпотеки припиненими
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У серпні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Кредитної спілки "Християнська злагода", в якому просила визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними, поновити строк позовної давності, визнати кредитний договір від 07 травня 2007 року № 175/07 і договір іпотеки від 08 липня 2007 року припиненими.
Позовні вимог мотивовані тим, що 07 травня 2007 року між Кредитною спілкою"Християнська злагода" і позивачем укладено кредитний договір № 175/07, відповідно до умов якого відповідач мав надати позивачу споживчий кредит у розмірі 1 515 000,00 грн., що є еквівалентним 300 000 доларів США, строком на 36 місяців по 07 травня 2010 року зі сплатою 48 % річних. У забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору від 07 травня 2007 року укладено договір іпотеки від 08 травня 2007 року між відповідачем як іпокодержателем і позивачем як іпотекодавцем, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г. І. Інших кредитних договорів та договорів іпотеки з Кредитною спілкою "Християнська злагода" позивач не укладала. Передбачені кредитним договором зобов`язання щодо надання їй грошових коштів у розмірі 1 515 000,00 грн. Кредитною спілкою "Християнська злагода" не виконані, графік повернення платежів, які кредитна спілка також зобов`язалася надати позивачу, не наданий, підстави для відмови у наданні кредиту, передбачені у кредитному договорі, відсутні. Такими діями відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором, безпідставно відмовившись в односторонньому порядку від виконання зобов`язань, а строк кредитного договору закінчився 07 травня 2010 року, тому існують підстави для визнання кредитного договору від 07 травня 2007 року № 175/07 припиненим. Договір іпотеки від 08 травня 2007 року, укладений між кредитною спілкою "Християнська злагода" та позивачем, є припиненим у зв`язку з припиненням основного зобов`язання, на забезпечення якого укладений договір іпотеки.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 10 квітня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Християнська злагода", про визнання договору про надання кредиту та договору іпотеки припиненими відмовлено, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 19 серпня 2016 року шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, скасовано.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням Апеляційного суду Львівської області від 01 грудня 2016 року у справі запозовом Кредитної спілки "Християнська злагода", ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення коштів задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на користь Кредитної спілки "Християнська злагода" 439 635,84 грн за кредитними договорами від 04 травня 2007 року №173/07 та від 07 травня 2007 року №173/07, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на користь Кредитної спілки "Християнська злагода" 439 635,84 грн за кредитним договором від 19 березня 2007 року №112/07, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 130 482,00 грн, на користь ОСОБА_2 46 388,00 грн, на користь ОСОБА_4 166 830 грн, на користь ОСОБА_6 400 000,00 грн гривень шляхом звернення стягнення на передану в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 з коморою у підвалі під літ. ХСІV площею 2,6 кв. м. Вказаним рішення Апеляційного суду Львівської області від 01 грудня 2016 року встановлено, що в ОСОБА_1 наявний обов`язок повернути Кредитній спілці "Християнська злагода" 1 183 335,84 грн. Зобов`язання за кредитним договором від 07 травня 2007 року №175/07 та за договором іпотеки від 08 травня 2007 року не припинені. Договір іпотеки є чинними та діє до повного виконання зобов`язання іпотекодавцем, у зв`язку з чим підстави для визнання припиненим договору іпотеки відсутні.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 квітня 2017 рокузалишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що доказів про односторонню відмову від зобов`язання зі сторони відповідача позивач не надала, невиконання зобов`язання сторони правочину тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Враховуючи те, що зобов`язання за кредитним договором не припинилися, відсутні підстави для визнання припиненим договору іпотеки, яка має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю, така підстава як пропуск позовної давності не може бути застосована для відмови у позові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_1 через свого представника - Рабінович А. В. засобами поштового зв`язку надіслала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року і направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою ВССУ від 27 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
21 травня 2018 року справу № 465/4954/16-ц та матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, щосуд після подання позивачем апеляційної скарги вона не отримувала з апеляційного суду жодного повідомлення про призначення до розгляду апеляційної скарги. Про судове засідання, призначене на 04 липня 2017 року, представник позивача довідався 03 липня 2017 року під час ознайомлення з матеріалами справи. На судове засідання, призначене на 31 липня 2017 року апеляційним судом не було допущено представника позивача з посиланням на відсутність у справі довіреності на представництво інтересів позивача у суді, хоча представник позивача представляв її інтереси й у суді першої інстанції. На надання довіреності суд встановив строк до 01 серпня 2017 року. Проте надати довіреність на дану дату було неможливим, оскільки представник перед відпусткою передав довіреність позивачу, а позивач у цей час перебувала за межами Львівської області та на телефонні дзвінки не відповідала. Представник позивача заявив клопотання про перенесення розгляду справи, у задоволенні якого було відмовлено.
Позиції інших учасників
У жовтні 2017 року треті особи ОСОБА_3 і ОСОБА_2 подали заперечення на касаційну скаргу, в яких просили відхилити касаційну скаргу та залишити оскаржувані судові рішення без змін.
Заперечення мотивовані тим, що оскаржувані судові рішення є законними та не підлягають скасуванню. Позивач подала касаційну скаргу з метою зловживання процесуальними правами. Отримані у кредит кошти позивач не повернула, а тому кредитні та іпотечні зобов`язання не припинилися. Судами підтверджена наявність у позивача боргу у сумі 1 183 335,84 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.