Постанова
Іменем України
02 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 369/8286/15-ц
провадження № 61-32247св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,
Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (відповідач за другим позовом),
відповідач - Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області,
треті особи: Перша київська обласна державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 (позивач за другим позовом),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2017 року у складі судді Пінкевич Н. С. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 липня 2017 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Голуб С. А., Таргоній Д. О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: Перша київська обласна державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про встановлення факту, визнання права власності та визнання права користування,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: Перша київська обласна державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно.
Позовна заява мотивована тим, що після смерті її брата ОСОБА_5 відкрилась спадщина. ОСОБА_1 у 6-місячний строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус їй відмовив через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на майно. Оскільки спадкодавець набув право власності на спадкове майно у встановленому законом порядку, інші спадкоємці відсутні, вона спадщину прийняла, але не може отримати свідоцтво про право на спадщину, тому вважає своє право порушеним.
Позивач неодноразово уточнювала позовні вимоги щодо нерухомого майна, яке увійшло до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 та остаточно просила визнати за ОСОБА_1 право власності на:
- будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3222480401:01:034:003 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за тією ж адресою;
- земельну ділянку площею 0,0172 га, кадастровий номер 3222480401:01:034:0004 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за тією ж адресою.
У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про встановлення факту, визнання права власності та визнання права користування.
Позов мотивувала тим, що вона з 1974 року по 1978 рік перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . За час шлюбу вони побудували житловий будинок по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка належала її бабусі. Після розірвання шлюбу вони помирились та продовжили проживати разом без реєстрації шлюбу в будинку по АДРЕСА_1 .
Після смерті її батьків вони переїхали до будинку по АДРЕСА_2 . Весь цей час до березня 2012 року вони проживали як одна сім`я без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільні права та обов`язки, були пов`язані спільним побутом, набували спільно майно за спільні кошти. З березня 2012 року по день смерті ОСОБА_5 сторони проживали окремо, але продовжували підтримувати сімейні стосунки, вона прала його речі, готувала їжу, він допомагав їй по господарству.
За час спільного проживання вони разом побудували, погріб (літ. Б), ворота/хвіртку, огорожу, колодязь, гараж, вбиральню, а також придбали автомобіль. Тому їй належить 1/2 частина даного майна, як спільного сумісного майна подружжя.
З урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по 31 березня 2012 року;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконним та скасувати рішення Білогородської сільської ради № 11/7 від 19 вересня 2005 року в частині безоплатної передачі ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати державну реєстрацію на ім`я ОСОБА_5 земельної ділянки 0,25 га, кадастровий номер 3222480401:01:034:0003 ;
- визнати за ОСОБА_2 право користування земельною ділянкою площею 0,08 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини автомобіля Mercedes, державний номерний знак (далі – ДНЗ) НОМЕР_5 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено; визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер 3222480401:01:034:003 ) з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0172 га (кадастровий номер 3222480401:01:034:0004 ) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2017 залишено без змін.
Рішення судів мотивовані тим, що ОСОБА_2 не надала допустимих та належних доказів на підтвердження своїх вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по 31 березня 2012 року. ОСОБА_2 не надала суду доказів того, що рішенням сільської ради та подальшою передачею земельної ділянки у власність ОСОБА_5 порушено її права, чинним законодавством не передбачено способу захисту як визнання права користування земельною ділянкою, тому в задоволенні вимог ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування реєстрації права власності суди відмовили. Суди дійшли висновку про те, що ОСОБА_1 спадкове майно прийняла, оскільки протягом шестимісячного строку подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку позивач не могла через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів. Таким чином, суди задовольнили позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, а позов ОСОБА_2 задовольнити.
Короткий зміст заперечень (відзиву) на касаційну скаргу
У запереченнях на касаційну скаргу, поданих у жовтні 2017 року до ВССУ, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, просить відхилити касаційну скаргу ОСОБА_2 та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на безпідставність вимог касаційної скарги.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою ВССУ від 19 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції; зупинено виконання оскаржуваних судових рішень.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
30 травня 2018 року справу № 369/8286/15-ц та матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про смерть, виданим Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області.
Зі спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_4 убачається, що 15 вересня 1982 року до Першої київської обласної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_2 15 вересня 1983 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який розміщений на земельній ділянці земель радгоспу ім. 60-років Жовтня.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5, що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6, виданим виконавчим комітетом Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Померлий ОСОБА_5 був рідним братом ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_7, виданого виконавчим комітетом Білогородської сільської ради та свідоцтвом про народження серія НОМЕР_8, виданим виконавчим комітетом Білогородської сільської ради.
Померлий ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 31 серпня 1974 року по 26 квітня 1978 рік, що підтверджено витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб №00015360567 від 12 травня 2015 року, свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_9, виданим Києво-Святошинським РАГС Київської області.
Померлий ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі з 12 вересня 1981 року до 17 січня 1984 рік, що підтверджено свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_10, виданим відділом РАГС Ленінградського району м. Києва та довідкою відділу державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського РУЮ у м. Києві №862/04-30а від 09 березня 2016 року.
Зі спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_5 встановлено, що до Першої київської обласної державної нотаріальної контори 17 березня 2015 року звернулась ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини після смерті брата, та 27 травня 2015 року звернулась ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
За життя ОСОБА_5 заповіту не складав.
Згідно довідки виконавчого комітету Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 17 березня 2015 року № 81 убачається, що померлий ОСОБА_5 був зареєстрований по АДРЕСА_1 з 1991 року по 06 березня 2015 року, та за вказаною адресою проживав один.
З довідки Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18 березня 2016 року № 145/1 встановлено, що згідно записів погосподарськх книг за 2011-2015 роки власником будинку був ОСОБА_5, відсутня інформація про земельну ділянку та домоволодіння, які раніш належали померлій ОСОБА_4 . З копії погосподарської книги на 2011-2015 роки вбачається, що житловий будинок побудований в 1973 році та обліковується за померлим ОСОБА_5 .
Рішенням виконавчого комітету Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 11 вересня 1996 року затверджені списки на жилі будинки громадян с. Білогородка, які відповідають даним погосподарських книг та встановлена належність, визнано право власності на жилі будинку громадян с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області.
З виписки погосподарської книги за 1996 - 2000 років убачається, що за цей період спірний житловий будинок обліковувався за ОСОБА_5
З інвентаризаційної справи № 538 на житловий будинок по АДРЕСА_1 вбачається, що за замовленням ОСОБА_5 перша інвентаризація будинку проводилась у 1988 році та документи оформлені на ОСОБА_5, також в ній міститься посилання на рішення ради від 11 листопада 1995 року за №588/44. Рік побудови будинку згідно оцінювального акту, складеного 15 вересня 2015 року - 1976 рік за замовленням ОСОБА_5 при оформлені спадкових прав.
Актом депутата від 01 квітня 1978 року проведено обстеження житлового будинку станом на 1978 рік, однак даний акт не містить часу побудови, осіб, які проводили будівництво, та інших дозвільних документів на будівництво.
Згідно довідок Білогородської сільської ради від 25 травня 2015 року № 211, від 03 грудня 2015 року № 368/117, від 30 вересня 2016 року № 599 спірне домоволодіння по АДРЕСА_1 змінило адресу з АДРЕСА_1, в зв`язку з новобудовами, а в даний час за рішенням виконавчого комітету Білогородської сільської ради від 17 жовтня 2016 року № 100/3 - АДРЕСА_1.