ПОСТАНОВА
Іменем України
03 вересня 2019 року
Київ
справа №2а-4463/11/1370
адміністративне провадження №К/9901/2716/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Гончарова І.А., Ханова Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2011 (суддя Мричко Н.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2013 (головуючий суддя: Сеник Р.П., судді: Яворський І.О., Іщук Л.П.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Полонина" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "Полонина" звернулося до суду з позовом до ДПІ у Сихівському районі міста Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, в якому позивач просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 06.04.2011 №0000892321.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2013, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Сихівському районі міста Львова ГУ Міндоходів у Львівській області звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Як вважає податковий орган, при постановленні оскаржуваних рішень судами не надана оцінка доказам, які підтверджують наявність порушень, виявлених під час перевірки, що стали підставою для висновків акту. На думку відповідача судами винесено необґрунтовані рішення, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Позивач правом подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.01.2014 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі №2а-4463/11/1370.
Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2019 попередній розгляд справи призначено на 03.09.2019.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ "Полонина" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010.
За результатами перевірки складено акт від 12.03.2011 №224/23-2/02970984, яким встановлено порушення ПАТ "Полонина", зокрема, вимог підпункту 1.22.1 пункту 1.22, пункту 1.25 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 39012,00грн., у тому числі: за 1 квартал 2008 року в сумі 30000,00грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 9012,00грн.
На підставі висновків акту перевірки, 06.04.2011 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №000892321, яким збільшено ПАТ "Полонина" суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 48765,00грн., у тому числі: за основним платежем - 39012,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9753,00грн.
Прийняття податкового повідомлення-рішення мотивовано тим, що ПАТ "Полонина" занижено у стрічці 01.6 "інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5" Декларації по податку на прибуток за період з 01.01.2008 по 30.09.2010 на суму 156048,21грн., в тому числі за 1 квартал 2008 року - 120000,00грн. та за 3 квартал 2010 року на суму 36048,21грн.
А саме, згідно з наданими до перевірки документів (журналу реєстрації векселів, оборотно-сальдових відомостей по рахунку) станом на 01.10.2007 у ПАТ "Полонина" обліковувалась кредиторська заборгованість перед ПП "Львів-Контракт" у розмірі 120000,00грн. Підприємством згідно з договором від 01.12.2002 №24 придбано у ПП "Львів-Контракт" друкарську машину 2-ПД-5 (№1541) переобладнану на висікальну. Згідно актів прийому-передачі векселів від 24.12.2002 №1, ПАТ "Полонина" передало, а ПП "Львів-Контракт" прийняло вексель простий в кількості одна штука на суму 120000,00 грн. строком погашення - 24.12.2007.
Станом на 30.09.2009 у ПАТ "Полонина" обліковується кредиторська заборгованість перед ПП "Львів-Контракт" у розмірі 120000,00грн.
У свою чергу, 14.05.2007 на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 03.05.2007 у справі №6/11-29/28 скасовано державну реєстрацію ПП "Львів-Контракт" у зв`язку з банкрутством. Податковий орган дійшов висновку, що суму 120000грн. безнадійної кредиторської заборгованості ПАТ "Полонина" слід було віднести до складу валових доходів в попередньому періоді.
Окрім цього, підприємством -ПАТ "Полонина" згідно договору позики №2 від 10.01.2001 укладеного з СП ЗАТ "Погар Інтернешнл" за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 по рахунку 60 "короткострокові позики" рахується кредиторська заборгованість в сумі 11400,00грн. Підприємством не включено до складу валового доходу суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду в сумі 36048,21грн.
Вважаючи прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про його скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що висновки акту перевірки не відповідають нормам законодавства та спростовуються фактичними обставинами.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судами попередніх інстанцій вказано, що відповідно до інформації з акту перевірки, сума заборгованості за векселем, отримувача якого ліквідовано без правонаступництва в обліку векселедавця включається до валового доходу як безповоротна фінансова допомога, що виникає на момент ліквідації кредитора без правонаступництва.
Підпунктом 1.22.1. пункту 1.22 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено термін "безповоротна фінансова допомога" - це:
сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;
сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;
сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;
основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);
сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Як з`ясовано судами та вбачається з матеріалів справи, згідно копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.06.2011, державну реєстрацію юридичної особи ПП "Інтерпромресурс" (попередня назва - ПП "Львів-Контракт") 14.05.2007 припинено у зв`язку з визнанням її банкрутом.
У відповідності до положень статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після оголошення підприємства банкрутом ліквідатор здійснює певні повноваження, зокрема реалізує майно, активи банкрута.
Таким чином, у процесі припинення юридичних осіб-векселедержателів, по яких не настав строк платежу, могли бути реалізовані, передані в рахунок погашення власних боргів банкрута іншим юридичним особам. Виходячи з наведеного, заборгованість по векселях, по яких дата погашення не наступила, не може вважатись безнадійною заборгованістю, що підлягає включенню до складу валового доходу.
Припинення державної реєстрації контрагентів жодним чином не свідчить про сплив терміну позовної давності за виданими векселями, оскільки до моменту припинення або в процесі ліквідації юридичної особи векселя могли бути передані шляхом індосаменту іншим юридичним чи фізичним особам. Даних про припинення чи анулювання вказаних векселів представниками відповідача не надано.
Відповідно до пункту 1.25 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з ознак, зазначених у переліку, зокрема - це заборгованість по зобов`язаннях, за якою минув строк позовної давності.
У відповідності до статті 70 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.
Згідно із статтею 77 Конвенції до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11-20); строку платежу (статті 33-37); платежу (статті 38-42); права регресу у разі неплатежу (статті 43-50,52-54) платежу у порядку посередництва (статті 55,59-63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72,73 і 74).