ПОСТАНОВА
Іменем України
03 вересня 2019 року
Київ
справа №810/3436/15
адміністративне провадження №К/9901/9477/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 (суддя - Дудін С.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 (головуючий суддя - Лічевецький І.О., судді: Грищенко Т.М., Мацедонська В.Е.) у справі № 810/3436/15 за позовом Дочірнього підприємства "Атлантіс-Пак Україна" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Дочірнє підприємство "Атлантіс-Пак Україна" (далі - ДП "Атлантіс-Пак Україна") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі) від 09.02.2015 № 0000502200 № 0000512200.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Києво-Святошинському районі оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Доводи касаційної скарги дублюють висновки акту перевірки, які були підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень та доводи апеляційної скарги.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДП "Атлантіс-Пак Україна" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Києво-Святошинському районі проведено документальну планову виїзну перевірку ДП "Атлантіс-Пак Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2014.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 13.01.2015 № 8/10-13-22-02-121/30220957, в якому відображено висновок про порушення позивачем вимог статей 14, 135, 138, 139, 188, 198, 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток на суму 838135,00 грн. та занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на 706747,00 грн.
В обґрунтування такого висновку контролюючий орган посилається на наступне.
Відповідно до договору від 11.03.2014 ДП № 31 ДП "Атлантіс-Пак Україна" надало ПАТ "ПентоПак" поворотну фінансову допомогу (позику) на суму 1500000,00 грн. із строком повернення до 31.12.2014. Згідно банківських виписок зазначена сума коштів була перерахована позичальникові 11.03.2014, а станом на 12.06.2014 повернуто на рахунок позивача 500000 грн.
Разом з тим, проценти на суму поворотної фінансової допомоги, що залишалась неповерненою на кінець звітного періоду, позивачем умовно не нараховувались та до складу доходів на включались, що призвело до їх заниження на 28144,00 грн., у тому числі: за І квартал 2014 року на суму 5610,00 грн. та за другий квартал - на 22534,00 грн.
Крім того, згідно оборотно-сальдової відомості ДП "Аталантіс-Пак Україна" у 2012 році на рахунку 718 "Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів" обліковувалось 43604,00 грн., однак у податковій звітності ця сума відображена не була, на запити контролюючого органу щодо невідображення даних доходів у податковій звітності позивачем не надано, що свідчить про заниження ним доходу за 2012 рік на 43604,00 грн.
За умовами договору від 01.06.2010 № 06/01-2 ТОВ "НПП "Відродження" зобов`язалось передати у власність ДП "Аталантіс-Пак Україна" товар (поліамідну оболонку для ковбасних виробів), а позивач - прийняти і оплатити його.
На підставі названого договору у період з 01.07.2011 по 25.04.2012 були складені видаткові та податкові накладні на загальну суму 4230752,48 грн., у тому числі 705125,41 грн. ПДВ.
За цією господарською операцією позивачем віднесено: до складу витрат - 3525626,00 грн., до складу податкового кредиту - 705125,00 грн.
Разом з тим, у видаткових накладних не зазначено посади та прізвища особи, що їх склала, а також місця складання. Крім того, до перевірки не надано замовлень на товар, товарно-транспортних накладних, які б свідчили про перевезення товару.
Водночас, згідно наявної в органі ДФС інформації ТОВ "НПП "Відродження" має ознаки фіктивності, оскільки довідку про кількість працюючих за формою 1ДФ не подавало та не має основних фондів, складських приміщень і виробничих потужностей.
Відповідно до видаткової накладної від 27.09.2012 № 27514 та податкової накладної від 26.09.2012 № 1429 ДП "Аталантіс-Пак Україна" придбало у ТОВ "Техно-Торг" планшет Wacom Intuos4 XL (PTK-1240-C) вартістю 9732,79 грн., у тому числі 1622,13 грн. ПДВ. і віднесло понесені витрати до складу валових витрат та податкового кредиту, однак письмовий договір на придбання товару не укладався.
Також, у позивача відсутні шляхові листи та товарно-транспортні документи на перевезення товару.
В той же час, в результаті аналізу податкової інформації встановлено, що ТОВ "Техно-Торг" має наступні ознаки фіктивності: кількість працюючих - 1 особа, свідоцтво платника ПДВ анульовано 28.05.2013, основні фонди та транспортні засоби відсутні.
За даними акту ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві № 385/3-22-08-35791183 від 11.10.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки" задекларовані ТОВ "Техно-Торг" податкові зобов`язання та податковий кредит підлягають зменшено до " 0".
На думку відповідача, наведене свідчить про відсутність реальної поставки товарів за договорами укладеними з ТОВ "НПП "Відродження", ТОВ "Техно-Торг" та, як наслідок, про завищення валових витрат та податкового кредиту.
Згідно договорів найму (оренди) квартири від 09.07.2012 та від 15.01.2014 ОСОБА_1 передала ДП "Аталантіс-Пак Україна" у строкове платне користування трикімнатну квартиру, фактичне використання орендованого нерухомого майна оформлено актами наданих послуг.
На думку контролюючого органу операція з оренди квартири не пов`язана з господарською діяльність підприємства, у зв`язку з чим позивач неправомірно включив понесені витрати з оренди майна до складу адміністративних витрат.
На підставі названого акту перевірки, ДПІ у Києво-Святошинському районі 09.02.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000502200, згідно з яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 347548,00 грн., у тому числі 278038,00 грн. за основним платежем та 69510,00 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000512200, згідно з яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 924416,00 грн., у тому числі 838135,00 грн. за основним платежем та 86281,00 грн. за штрафними санкціями.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.