ПОСТАНОВА
Іменем України
03 вересня 2019 року
Київ
справа №804/16848/14
адміністративне провадження №К/9901/9032/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон СД №32" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 (суддя Кучма К.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 (головуючий суддя Дадим Ю.М., судді: Богданенко І.Ю, Уханенко С.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон СД №32" до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Полігон СД №32" звернулося до адміністративного суду з позовом до Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2014 №0002541504, яким позивачу нараховано грошового зобов`язання з екологічного податку та штрафні санкції.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ "Полігон СД №32" звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Як вважає позивач, при постановленні оскаржуваних рішень судами не надана оцінка доказам, які підтверджують відсутність порушень, виявлених під час перевірки, що стали підставою неправомірних висновків акту. На думку позивача судами винесено необґрунтовані рішення, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідач правом подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.06.2015 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі №804/16848/14.
Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2019 попередній розгляд справи призначено на 03.09.2019.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 23.04.2014 по 29.04.2014 повноважними особами Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, наказу Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Полігон СД №32" від 22.04.2014 №697 та наказу Нікопольської ОДПІ "Про внесення змін до наказу "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Полігон СД №32" від 25.04.2014 №718 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Полігон СД №32" (код ЄДРПОУ 31884514) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати екологічного податку за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 29.04.2014 №1400/1504/31884514.
Згідно акту перевірки податковим органом зафіксовано допущені позивачем порушення, а саме:
положень статті 242, пунктів 246.2, 246.4 статті 246 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Полігон СД №32" занижено податкові зобов`язання зі сплати екологічного податку всього у сумі - 826788,54грн. (І квартал 2012 року - 79610,92грн., II квартал 2012 року - 91179,92грн., ІII квартал 2012 року - 91900,53грн., ІV квартал 2012 року - 67697,97грн., І квартал 2013 року - 74500,14грн., ІІ квартал 2013 року - 100646,04грн., III квартал 2013 року - 147758,82грн., IV квартал 2013 року - 173494,20грн.
Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки від 29.04.2014 №1400/1504/31884514 позивач звернувся зі скаргою до Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. У своїй відповіді від 28.05.2014 №10660/10/22-115 про результати розгляду заперечень до акту перевірки відповідач заперечення позивача залишив без задоволення, а оскаржуваний акт перевірки - без змін.
На підставі акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.05.2014 №0002541504 про нарахування грошового зобов`язання з екологічного податку в сумі 826788,54грн. та штрафних санкцій в сумі 206697,14грн.
Позивач оскаржив акт перевірки від 29.04.2014 року №1400/1504/31884514 та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення від 28.05.2014 №0002541504 до Міністерства доходів і зборів України. У своїй відповіді від 12.09.2014 №3353/6/99-99-10-01-02-15 Державна фіскальна служба України скаргу позивача залишила без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.
Вважаючи прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про його скасування.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що податковим органом в повній мірі доведено обґрунтованість своїх висновків, викладених в акті перевірки та правомірність прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на підставі такого акту перевірки.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до положень статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" суб`єкти права власності повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.
Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.57 пункту 14.1 статті 14 ПК України екологічний податок - це загальнодержавний обов`язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об`єми забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів.
Згідно з пунктом 240.2 статті 240 ПК України платниками екологічного податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.
Як встановлено статтею 242 ПК України об`єктом та базою оподаткування є:
обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об`єкти;
обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання;
обсяги та види палива, мазуту та пічного палива, обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб`єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).