1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



03 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/5082/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

на ухвалу Господарського суду м. Києва

у складі судді Літвінова М.Є.

від 26.11.2018

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Дикунської С.Я., Мальченко А.О., Жук Г.А.

від 26.03.2019

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Київська міська рада, 2) Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

про стягнення 774 785,93 грн



ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог і вимог заяви про заміну сторони правонаступником

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго", яке в подальшому змінило своє найменування на Акціонерне товариство "Київенерго" про стягнення 774 785,93 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило про неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу природного газу № 4441/16-БО-41-17 від 25.01.2016 в частині своєчасної оплати поставленого газу, відтак просило стягнути з відповідача 444 685,75 грн пені, 263 831,24 грн інфляційних втрат, 66 268,94 грн 3 % річних.

07.11.2018 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до суду першої інстанції з клопотанням про заміну сторони правонаступником, а саме про заміну відповідача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на його правонаступника - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", відтак просило поновити строк для подання цього клопотання та додаткових доказів на підтвердження факту цього правонаступництва. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що належить до енергетичного комплексу міста Києва, вибуло з володіння та користування відповідача на підставі рішення Київської міської ради № 439/2661 від 20.06.2017, додаткової угоди до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, підписаної 19.12.2017, розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1693 від 27.12.2017, а також актів приймання-передачі основних засобів та було закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Київтеплоенерго", яке відповідно до вимог частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання", прийнявши майно у володіння та користування, стало правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати природного газу, як енергоносія, спожитого для виробництва теплової енергії, зокрема і за договором купівлі-продажу природного газу № 4441/16-БО-41-17 від 25.01.2016.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

27.09.2001 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яка в подальшому змінила своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (енергопостачальник, відповідач) та Київською міською державною адміністрацією (адміністрація) була укладена угода щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва (далі по тексту - Угода), відповідно до пункту 1.1. якої в редакції додаткової угоди від 30.04.2007, з метою реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва, вирішення питань підвищення надійності енергопостачання споживачів м. Києва, проведення єдиної тарифної та технічної політики, забезпечення стабільних надходжень до бюджету, відновлення, реконструкції та ефективного використання основних фондів, створення нових потужностей та впорядкування існуючих у місті систем енергопостачання, створення єдиного технологічного циклу та системи розрахунків за спожиті енергоносії, забезпечення соціальної захищеності та гарантованої зайнятості працівників енергетичного комплексу Адміністрація передає енергопостачальнику, а енергопостачальник приймає майно, що відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Києва, перелік якого наведено у додатках 1, 2 та 3 до цієї Угоди (далі - майно), у володіння та користування, з обмеженням правомочності розпорядження щодо майна за згодою власника, відповідно до умов цієї Угоди та вимог чинного законодавства.

Тобто відповідно до Угоди, Адміністрація передала Публічному акціонерному товариству "Київенерго", а останнє набуло у володіння і користування майно територіальної громади міста Києва, зокрема майно, яке забезпечує виробництво, постачання та транспортування теплової енергії.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" використовувало майно територіальної громади міста Києва на підставі ліцензій на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії, з використанням природного газу в якості сировини, виданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

25.01.2016 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" укладено Договір купівлі-продажу природного газу № 4441/16-БО-41-17, відповідно до якого природний газ, який постачався за цим договором, використовувався відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, що споживалась бюджетними установами/організаціями.

20.06.2017 Київська міська рада прийняла рішення № 439/2661 "Про припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної з Київською міською адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго". Також вирішила продовжити дію Угоди до 26.04.2018 включно з внесенням до Угоди відповідних змін згідно з додатком 1 до цього рішення та припинити дію Угоди з 27.04.2018.

19.12.2017 Публічне акціонерне товариство "Київенерго" та Київська міська державна адміністрація уклали між собою відповідну додаткову угоду до Угоди від 27.09.2001.

Відповідно до пункту 4 рішення Київської міської ради № 439/2661 від 20.06.2017 доручено виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) визначити комунальне підприємство та закріпити за ним на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, повернуте із володіння та користування Публічного акціонерного товариства "Київенерго" після припинення Угоди.

27.12.2017 Київська міська державна адміністрація видала розпорядження № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної з Київською міською адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", відповідно до пункту 5 якого визначила Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підприємством, за яким буде закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що буде повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства "Київенерго" після припинення Угоди.

24.04.2018 Київською міською радою прийнято рішення № 517/4581, відповідно до якого користуванням майном ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, електроенергетичним майном, необхідним для передачі та постачання електричної енергії, майном сміттєспалювального заводу, розташованого на вул. Колекторній, 44 (Завод "Енергія"), що є комунальною власністю територіальної громади міста Києва та відповідно до Угоди перебуває у володінні та користування Публічного акціонерного товариства "Київенерго" продовжено дію Угоди до 31.07.2018, в частині іншого майна дію Угоди продовжено до 30.04.2018.

Відповідна додаткова угода до Угоди підписана сторонами 26.04.2018.

З огляду на припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", згідно наказу Департаменту комунальної власності м. Києва № 224 від 04.05.2018 "Про закріплення основних засобів за комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", за комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" закріплено на праві господарського відання основні засоби (згідно з додатком 3) з дня, наступного за днем підписання акта приймання-передавання основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва, які передаються виконавчому органу Київради (Київської міської державної адміністрації) з володіння та користування Публічного акціонерного товариства "Киїенерго", що на момент передачі обліковуються за СВП "Київські теплові мережі" Публічного акціонерного товариства "Київенерго". Згідно наказу Департаменту комунальної власності м. Києва № 370 від 01.08.2018 внесено зміни до наказу № 224 від 04.05.2018 та доповнено його новими пунктами.

Відповідно до актів приймання-передачі основних засобів комунальної власності територіальної громади м. Києва, які передаються виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) з володіння та користування Публічного акціонерного товариства "Київенерго" у зв`язку з припиненням Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", що на момент передачі обліковуються за СВП "КТЕЦ" Публічного акціонерного товариства "Київенерго" від 31.07.2018 майно повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

Посилаючись на зазначені рішення Київської міської ради № 439/2661 від 20.06.2017, додаткову угоду до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, підписаної 19.12.2017, розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1693 від 27.12.2017, а також акти приймання-передачі основних засобів від 30.04.2018, 31.07.2018, наказ Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.05.2018 № 224 (із доповненнями внесеними наказом від 01.08.2018 №370 "Про внесення змін до наказу Департаменту комунальної власності м. Києва від 04.05.2018 № 224), довідку Комунального підприємства "Київтеплоенерго" від 21.09.2018 №32АУ/6/1/1613 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заявило клопотання про заміну відповідача у справі - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" правонаступником - Комунальним підприємством "Київтеплоенерго", яке є таким відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання".

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Господарський суд м. Києва ухвалою від 26.11.2018, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019, відмовив Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у задоволенні клопотання про заміну відповідача у справі його правонаступником з підстав того, що положення частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" в частині їх поширення на суб`єктів господарювання, яким надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, кінцевий власник яких є відмінним від кінцевого власника суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним) суперечать вимогам частини 4 статті 13, частин першої, четвертої статті 41, частини 2 статті 61 Конституції України та не підлягають застосуванню до даного спору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивач - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 та прийняти нове рішення, яким залучити до участі у справі правонаступника Публічного акціонерного товариства "Київенерго" - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За твердженням скаржника суди першої та апеляційної інстанцій:

- не застосували положення частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання", яка є імперативною нормою, тому не містить відповідних умов (вимог) та не потребує наявності згоди (волі) суб?єкта господарювання, якому надано в користування майно з вироблення теплової енергії на правонаступництво та залежність правонаступництва від наявності компенсаторних механізмів стягнення боргу з споживачів;

- неправильно застосували положення частини 2 статті 61 Конституції України до правовідносин щодо стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, висновки судів зроблені без врахування природи виникнення вказаних похідних зобов?язань;

- не врахували дотримання принципу верховенства права та відсутності ознак дискримінаційного підходу у юридичній поведінці сторін спірних правовідносин і наявності законодавчо закріпленого компенсаторного механізму як гарантії уникнення дискримінаційного підходу при застосуванні статті 22 Закону України "Про теплопостачання";

- дійшли помилкового висновку про порушення принципу індивідуального характеру юридичної відповідальності особи у спірних правовідносинах у випадку правонаступництва та реалізації прав власності на майно;

- висновки суду про не застосування вимог частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" не відповідають вимогам статті 150 Конституції України.

Також скаржник зазначає, що заміна відповідача у справі його правонаступником не буде мати наслідком протиправне позбавлення органу місцевого самоврядування, зокрема через створювані ним комунальні підприємства, права розпоряджатися своєю власністю та не містить ознаки дискримінаційного підходу, оскільки Комунальне підприємство "Київтеплоенерго" є суб`єктом господарювання в розумінні пункту 1 частини 2 статті 55 Господарського кодексу України, який самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями та до якого підлягають застосуванню положення частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання", а також відсутні обставини, які б свідчили про те, що положення зазначеної норми мають дискримінаційний характер щодо Комунального підприємства "Київтеплоенерго".

Скаржник також посилається на необхідність врахування при вирішенні питання щодо заміни відповідача його правонаступником правових висновків щодо застосування частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання", викладених в постановах Верховного Суду від 06.09.2018 у справі № 35/344-07 та від 27.06.2018 у справі № 23/5009/3283/11.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 залишити без змін, посилаючись на те, що твердження скаржника про те, що положення частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" передбачають перехід усієї сукупності прав та обов`язків в конкретному зобов`язанні, зокрема пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, є лише припущеннями скаржника, які ґрунтуються на неправильному тлумаченні зазначеної норми. Вказує, що за умовами мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі № 910/7807/17, Комунальне підприємство "Київтеплоенерго" не приймало на себе всі права та обов?язки Акціонерного товариства "Київенерго" за укладеними ним договорами з Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Сторони визначили, що порядок погашення зобов?язань з оплати за спожиті енергоносії визначається окремим договором, а мирова угода не є новацією в договорах купівлі-продажу природного газу укладених між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Акціонерним товариством "Київенерго". Також вказує на те, що норма, закріплена в частині 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання", суперечить Конституції України, зокрема частині 4 статті 41, статті 8, частині 1 статті 58, статті 61 Конституції України та не передбачає переходу обов`язків зі сплати додаткових нарахувань, які за своїм змістом не є складовою боргових зобов`язань з оплати спожитих енергоносіїв.


................
Перейти до повного тексту