ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/3039/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,
представників учасників справи:
позивача - Стребкова О.А. (адвокат),
відповідача - Команов В.В. (адвокат)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Верхогляд Т.А., судді - Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М.,)
від 13.03.2019
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"
про внесення змін до договору про експлуатацію залізничної під`їздної колії,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
1.1. У липні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (надалі - ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат"), в якому просило пункт 16 договору №ПР/М-17-1/22-754/НЮдч/17-1003-02 від 15.12.2017 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", яка примикає до станцій Кам`янське, Правда регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", з урахуванням доповнень позивача, які були внесені у протоколі розбіжностей від 25.05.2018 до додаткової угоди до договору від 14.05.2018, викласти в такій редакції:
"Власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку на підставі статті 124 Статуту залізниць України, розділу IV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
Відповідно до положень пункту 1 розділу 8 "Правил видачі вантажів" Залізниця надає Власнику колії інформацію про вантажі, що прибули на його адресу з використанням телефонного зв`язку, а саме:
- про прибуття вантажів на станцію призначення Кам`янське змінний старший прийомоздавальник станції повідомляє уповноваженого представника ПАТ "Дніпровський меткомбінат" по телефону 2-35;
- про прибуття на станцію Правда змінний касир товарний або агент комерційний повідомляє уповноваженого представника ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" по телефону 47-81.
Залізниця повідомляє Власника колії в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів, з послідуючою реєстрацією форми ГУ-2."
1.2. Позивач стверджує, що повідомлення одержувача про прибуття вантажу на станцію телефоном (факсом) або шляхом направлення повідомлення на електронну пошту є прямим обов`язком залізниці, а тому редакція доповнень до пункту 16 договору відповідає вимогам положення пункту 1 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/508 (надалі - Правила).
1.3. Позовна заява обґрунтована такими обставинами:
1.3.1. 15.12.2017 сторони уклали договір №ПР/М-17-1/22-754/НЮдч/17-1003-02 (далі - договір).
1.3.2. У пункті 16 цього договору погодили, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку на підставі статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
1.3.3. 17.05.2018 відповідач надіслав позивачу додаткову угоду до договору, згідно якої просив доповнити пункт 16 договору текстом наступного змісту: "По прибуттю вантажів на станцію примикання Кам`янське або Правда, які адресовані власнику колії, залізниця вивішує в товарній конторі станції оголошення із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів). Оголошення про прибуття вантажів в товарній конторі є затвердженим сторонами повідомленням про прибуття вантажу і є послугою безкоштовною відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифне керівництво 1)".
1.3.3. 25.05.2018 позивач листом повідомив відповідача, що підписав додаткову угоду разом з протоколом розбіжностей, відповідно до якого виклав зазначений пункт в своїй редакції.
1.3.4. 15.06.2018 сторони погодили провести спільне засідання з приводу врегулювання розбіжностей та необхідністю внесення змін до договору щодо порядку повідомлення про прибуття вантажу. Проте домовленостей з цього приводу сторонами досягнуто не було, в зв`язку з чим спір було передано на вирішення суду.
1.4. Відповідач проти задоволення позову заперечує, стверджуючи, що про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов`язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції спільно з одержувачем, одержувач може визначити спосіб повідомлення. Відповідач зазначає, що він не потребує надання йому інформації телефоном, поштовим зв`язком, телеграфом, факсом тощо, оскільки про прибуття вантажів на станцію примикання дізнається щойно отримує електронний перевізний документ.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 в задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивач не довів, що саме на вказані ним номери телефонів він повинен надавати інформацію про прибуття вантажів та не навів чіткий перелік осіб відповідальних за прийняття таких повідомлень.
2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено повністю. Пункт 16 договору викладено в редакції позивача.
2.4. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вказав, що редакція доповнень до пункту 16 договору, запропонована позивачем, відповідає положенням пункту 1 Правил видачі вантажів. Суд вказав, що необхідність внесення змін до договору обумовлена обов`язком залізниці повідомити одержувача про вантажі, що прибули на його адресу телефоном або шляхом направлення листа на електронну пошту. Повідомлення про прибуття вантажу шляхом вивішування оголошень у товарній конторі може здійснюватись лише в окремих випадках.
2.5. Окрім того, суд зауважив, що позивач надав всю необхідну інформацію щодо номерів телефонів та відповідальних осіб, яких необхідно повідомляти про прибуття вантажу на станцію.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.
3.1. У касаційній скарзі ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019 та залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 без змін.
3.2. Касаційну скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового рішення з порушенням норм матеріального права, зокрема, статей 3, 627 Цивільного кодексу України, статті 174 Господарського кодексу України, пункту 1 Правил перевезення вантажів та статей 22, 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 №457.
3.3. Скаржник зазначає, що надання інформації про вантажі, що прибули на адресу вантажоодержувача є додатковою послугою та має затверджуватися у відповідних угодах на підставі вільного волевиявлення обох сторін, а не у примусовому порядку. Водночас, повідомлення про прибуття вантажу на адресу одержувача (це обов`язок залізниці) та надання інформації про вантажі, що прибули на його адресу (додаткова послуга), не є тотожними поняттями.
3.4. ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" подало відзив на касаціну скаргу, в якому просить залишити в силі постанову апеляційної інстанції, як таку, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначив, що повідомлення відповідача про прибуття вантажів лише шляхом вивішування відповідного оголошення у товарній конторі позбавить залізницю можливості у подальшому довести факт повідомлення вантажоодержувача щодо прибуття вагонів, що, у свою чергу, позбавить залізницю можливості нараховувати одержувачу вантажу плату за користування вагонами і за зберігання вантажу.
Позивач стверджував, що повідомлення про прибуття вантажу є обов`язковою послугою для всіх учасників перевезень і від цієї послуги залежить покладання відповідальності за користування вагонами та за зберігання вантажів і як наслідок, нарахування відповідних платежів.
Позивач вказує, що він повинен повідомити відповідача про вантажі, що прибули на його адресу саме телефоном (факсом) або шляхом направлення повідомлення на адресу електронної пошти, а повідомлення шляхом вивішування оголошень у товарній конторі здійснюються виключно в окремих випадках.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.
4.1. Суди встановили, що договір від 15.12.2017 укладено на підстав типового договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії (Додаток 1 до пункту 2.1 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій), затвердженого наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 N 644.
4.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу Україги відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин.
4.3. Відповідно до абзц. 4 частини 4 статті 188 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
4.4. Отже, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
4.5. У пункті 16 договору, в чинній редакції, передбачено, що: "Власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку на підставі статті 124 Статуту залізниць України, розділу IV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України".