Постанова
іменем України
27 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 325/1002/16-к
провадження № 51-1249 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Матюшевої О.В.,
в режимі відеоконференції
захисника Ковальова Д.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Ковальова Д.В. на вирок Приазовського районного суду Запорізької області від 17 вересня 2018 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 5 лютого 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015050000000008, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу статті 89 КК,
у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 258-3 та частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Приазовського районного суду Запорізької області від 17 вересня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 1 статті 258-3 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна, за частиною 1 статті 263 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна.
Строк відбування покарання постановлено обчислювати з часу приведення вироку до виконання, після набрання ним законної сили.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він, у період з серпня по листопад 2014 року здійснював чергування на блок-постах при в`їзді у селище Ленінське Новоазовського району, декілька разів брав участь у бойових діях на стороні бойовиків проти представників ЗС України шляхом обстрілу позицій українських військовослужбовців з міномету, забезпечував проведення бойовиками ряду розвідувально-диверсійних акцій та охорону військової техніки, а також за сприянням представників спецслужб РФ продовжував навчання поводження зі стрілецькою зброєю, оволодіння професійними навичками ведення бою з використанням мінометів різного калібру, вдосконалення використання стрілецької зброї та вишколи із диверсійно-розвідувальної підготовки. Тобто брав активну участь у терористичній організації.
Також ОСОБА_1 29 грудня 2014 року, перебуваючи в місці розташування підрозділу "СВАТ" терористичної організації "ДНР" в с. Ленінське Нововазовського району Донецької області, незаконно придбав шляхом безоплатного отримання від невстановленого представника терористичної організації "ДНР" із позивним " ОСОБА_2 " дві осколкові ручні гранати оборонної дії Ф-1 разом із запалами до них, 3 осколкові гранати - постріли ВОГ-25 ВП, 90 патронів калібру 5,45x39 мм, які незаконно переніс до місця свого проживання у АДРЕСА_1, де приховав на горищі та незаконно зберігав до 6 січня 2015 року, коли в ході обшуку їх було виявлено та вилучено.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 5 лютого 2019 року вирок Приазовського районного суду Запорізької області від 17 вересня 2018 року залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо його підзахисного.
При цьому зі змісту касаційної скарги захисника вбачається, що він не заперечує обставин участі ОСОБА_1 у терористичній організації, так званій "ДНР", та носіння, зберігання та придбання останнім вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, однак наполягає на звільненні його підзахисного від кримінальної відповідальності з урахуванням положень частини 2 статті 258-3 та частини 3 статті 263 КК оскільки ОСОБА_1 добровільно повідомив про діяльність терористичної організації та місце знаходження придбаних ним бойових припасів.
Тобто, на думку захисника, його підзахисний виконав всі передбачені кримінальним законом умови для застосування звільнення від кримінальної відповідальності, однак суди на порушення вимог кримінального закону не застосували його норму, яка підлягала застосуванню.