Постанова
Іменем України
02 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 731/34/17-ц
провадження № 61-24176св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - Орган реєстрації виконавчого комітету Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2017 року у складі судді Моцьора О.В. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 24 травня 2017 року у складі колегії суддів: Страшного М. М., Губар В. С., Євстафіїва О. К.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4, про визнання права на проживання та реєстрацію без згоди власників, надання домової книги для проведення процедури реєстрації за місцем проживання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 вересня 1998 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син. У 2002 році за пропозицією матері чоловіка, вони з чоловіком та сином переїхали проживати до квартири АДРЕСА_1 . Проте дозвіл на реєстрацію у зазначеній квартирі отримав лише її чоловік ОСОБА_5 - син відповідача ОСОБА_3, проти її реєстрації та реєстрації свого внука відповідач ОСОБА_3 заперечувала.
09 жовтня 2015 року рішенням суду шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 разом з сином продовжує проживати у квартирі АДРЕСА_1 реєстрації. Зазначила, що відповідач ОСОБА_3 намагається виселити їх з сином та створює умови, в яких неможливо проживати, зокрема, відключила водопостачання. Вважає, що вони з сином набули право на проживання в спірній квартирі на підставі ст. ст. 64 - 65, 156 ЖК УРСР, адже вселялись в квартиру як члени сім`ї наймача ОСОБА_5, вели з ним спільне господарство та постійно там проживали, хоча й були зареєстровані в іншому місці.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд на підставі ст. 396 ЦК України визнати за нею та її сином ОСОБА_2 право на проживання та реєстрацію без згоди власників у квартирі за адресою: АДРЕСА_2, зобов`язати відповідачів надати домову книгу для проведення процедури реєстрації по місцю проживання та стягнути з відповідачів понесені судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачами не доведено, що вони протягом часу проживання в спірній квартирі (з 2002 року по даний час) були чи є членами сім`ї власників квартири в житлових правовідносинах, що між позивачами та власниками було досягнуто згоди про самостійне право користування квартирою чи укладено договір найму жилого приміщення. Також підставою для відмови в задоволенні позову стала наявність іншого приватизованого приміщення у позивачів.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області області від 24 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2017 року залишено без змін.
Погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що на даний час позивачі продовжують проживати в спірній квартирі, відповідачі не ставлять питання про позбавлення позивачів права користування житлом, а отримання судового рішення про визнання за позивачами права користування квартирою необхідно для здійснення реєстрації місця проживання в ній, оформлення субсидії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди в порушення вимог ст. ст. 215, 315 ЦПК України не надали мотиви відхилення доводів позивачів, що свідчить про неповне встановлення фактичних обставин справи. Зазначає, що судами помилково застосовано норми ст. 150 ЖК УРСР та ст. 405 ЦК України, оскільки до вказаних правовідносин необхідно було застосувати інші норми матеріального права, а саме ст. ст. 160, 161 ЖК УРСР.
Вказує, що суди не врахували те, що фактично для визнання права на проживання у житловому приміщенні пріоритетне значення має сам факт проживання в ньому, а не факт реєстрації.
Звертає увагу суду, що відсутність згоди відповідачів на реєстрацію в спірній квартирі призводить до порушення прав позивачів у частині неможливості виконати свій обов`язок для реєстрації по місцю постійного проживання.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу від відповідачів, в яких вони просили відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки такі прийняті внаслідок всебічного та повного з`ясування обставин справи.
Вважають, що відсутній предмет спору щодо проживання та користування позивачами квартирою АДРЕСА_3, оскільки позивачами не було надано відповідних доказів порушення їх прав, а проти проживання у вказаній квартирі власники квартири не заперечують.
Крім того, відповідачі зазначають, що позивачі недобросовісно відносяться до наданого їм права проживати у вказаній квартирі, оскільки не сплачують комунальні послуги у зв`язку з чим утворилась заборгованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 і витребувано цивільну справу № 731/34/17 із Варвинського районного суду Чернігівської області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу
Лідовцю Р. А.