Постанова
Іменем України
02 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 725/5795/18
провадження № 61-11375св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 лютого 2019 року у складі судді Галичанського О. І. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Кулянди М. І., Височанської Н. К., Одинака О. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позовна заява мотивована тим, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 травня 2018 року. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розлучення залишився проживати із матір`ю та перебуває на її утриманні.
Зазначала, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, при цьому є працездатним, працює у Краматорському прикордонному загоні, військова частина 1566 Р Міністерства оборони України та має стабільний дохід.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з дня подання до суду позовної заяви.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернуто до негайного виконання.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у законодавстві закріплено обов`язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, який покладається на них у рівних частках. Оскільки позивач не має сталого заробітку (доходу) та з урахуванням доходів відповідача, потреб та інтересів дитини, розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, він може сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 16 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 лютого 2019 року - без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у відповідача можливості сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.
При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що надання ОСОБА_2 самостійно визначеної ним допомоги на утримання сина не є підставою для відмови у позові про стягнення законодавчо визначеного розміру аліментів на утримання дитини, оскільки добровільні щомісячні грошові перекази не знімають з батька обов`язок по сплаті аліментів на утримання сина.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 лютого 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 травня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень неповно з`ясували обставини справи та не надали належної оцінки доказам. При визначенні розміру аліментів, судами не враховано те, що він у добровільному порядку надає допомогу на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі, що значно перевищує мінімально встановлений розмір грошового утримання на дитину відповідного віку.
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.