Постанова
Іменем України
28 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 623/1362/18
провадження № 61-47012св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Сащенко І. С., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 26 січня 2011 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 3 800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором утворилась заборгованість станом на 31 березня 2018 року у розмірі 98 937,66 грн, з яких: 2 687,16 грн - заборгованість за кредитом, 86 247,14 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 815,85 грн - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи: 500 грн - фіксована складова, 4 687,51 грн - процентна складова.
На підставі викладеного ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 98 937,66 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ізюмського районного суду Харківської області від 30 липня 2018 року (в складі судді Одарюка М. П.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач пропустив строк позовної давності, тому в задоволенні позову необхідно відмовити з цих підстав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 26 січня 2011 року в розмірі 90 034,30 грн, яка складається з: 2 687,16 грн - заборгованість за кредитом; 86 247,14 грн - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом та 1 100 грн - пеня.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач порушила умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість за цим правочином.
Автоматичне списання грошей для погашення заборгованості за кредитною карткою відповідно до пункту 1.1.3.1.3 кредитного договору відбулося 05 жовтня 2015 року, а банк звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом 22 травня 2018 року.
Автоматичне списання грошей для погашення заборгованості за кредитною карткою здійснювалося кредитором на підставі пункту 1.1.3.1.3 кредитного договору, з яким ОСОБА_1 ознайомлювалася та була згодна, тому банк строк для звернення до суду з позовом не пропустив.
Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції або ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у матеріалах справи відсутні докази вчинення позичальником дій, які свідчать про визнання нею свого боргу та, відповідно, переривання строку позовної давності.
Відповідач не давала згоди позивачу на списання (зарахування) коштів з метою погашення кредитної заборгованості. Вказані дії вчинені банком з власної ініціативи, тому не можуть бути підставою для переривання строку позовної давності.
У матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 ознайомилася та погодилася на умови та правила надання кредиту, які додані ПАТ КБ "ПриватБанк" до позовної заяви, тому апеляційний суд безпідставно взяв до уваги умови цього договору.
Крім того, відповідача не було належним чином повідомлено про розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Доводи інших учасників справи
Інший учасник справи не скористався своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
10 квітня 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 26 січня 2011 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно з якою отримала кредит у розмірі 3 800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
У заяві зазначено, що позичальник згодна з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді.
До позовної заяви банк додав витяг з умов та правил надання банківських послуг.
Суди встановили, що термін дії картки, яка видана відповідачу, визначено - липень 2014 року.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 31 березня 2018 року становить 98 937,66 грн і складається із: заборгованості за кредитом - 2 687,16 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом - 86 247,14 грн, заборгованості за пенею та комісією - 4 815,85 грн, а також відповідно до пункту 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500 грн - штраф (фіксована складова), 4 687,51 грн - штраф (процентна складова).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Звертаючись до суду з позовом банк, стверджував, що відповідач взяв кредитні кошти, однак не виконує зобов`язань щодо їх повернення.