ПОСТАНОВА
Іменем України
03 вересня 2019 року
Київ
справа №520/6601/18
адміністративне провадження №К/9901/17404/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Жука А.В., Шишова О.О.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Турецької І.О. (головуючого), Стас Л.В., Шеметенко Л.П. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Березницької Катерини Валеріївни, інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Сидорова Андрія Володимировича про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, а також стягнення судових витрат,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Березницької Катерини Валеріївни, інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Сидорова Андрія Володимировича та просив:
- визнати протиправними дії інспекторів щодо тимчасового затримання транспортного засобу марки "CHEVROLET CRUZE", реєстраційний номер НОМЕР_1, а також щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.05.2018 року, серії ЕАА №409869 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст.122 КУпАП;
- стягнути з УПП в Одеській області: матеріальну шкоду, заподіяну в результаті незаконного тимчасового затримання транспортного засобу в сумі 2 062 грн; моральну шкоду у розмірі 10 000 грн; понесені судові витрати на суму 20 614,40 грн: 2 114,40 грн - розмір сплаченого судового збору, 18 500,00 грн - витрати на правову допомогу адвоката.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2019 позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправними дії інспекторів щодо тимчасового затримання транспортного засобу марки "CHEVROLET CRUZE", реєстраційний номер НОМЕР_1, а також щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.05.2018 року, серії ЕАА №409869 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст.122 КУпАП.
2.2. Стягнуто з УПП в Одеській області на користь ОСОБА_1, в якості відшкодування матеріального шкоди, заподіяної в результаті незаконного тимчасового затримання транспортного засобу - 2 062,00 грн
2.3. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
2.4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 рішення суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди, а також компенсації витрат на професійну правничу допомогу - скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково.
2.5. Стягнуто з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 5000 грн в якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті незаконного тимчасового затримання транспортного засобу.
2.6. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5125 грн.
2.7. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. 19.05.2018 року ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом "CHEVROLET CRUZE", державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись у м. Одесі, перетнувши дорожню розмітку 1.1, здійснив стоянку, зупинку на перехресті по вул. Гаванної 10.
3.2. Як вбачається із документів, складених відповідачами, 19.05.2018 року інспектор УПП в Одеській області Березницька К.В., вважаючи, що залишений позивачем транспортний засіб, суттєво перешкоджає іншим учасникам дорожнього руху, прийняла рішення про його примусову евакуацію.
3.3. 21.05.2018 року інспектор УПП Сидоров А.В. прийняв постанову серії ЕАА №409869, відповідно до якої позивач визнаний винним за частиною 3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
3.4. 11.06.2018 року за скаргою позивача, керівником УПП в Одеській області дана постанова скасована оскільки встановлено, що в діях позивача відсутній склад інкримінованого правопорушення, а наявний склад правопорушення передбачений частиною 1 ст.122 КУпАП, а саме: порушення п.п.15.9 ПДР: "зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м. від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для наданні переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга".
3.5. Оскільки сплинув строк, позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст.122 КУпАП.
3.6. За результатами розгляду скарги позивача, інспектора УПП в Одеській області Сидорова А. В., за порушення чинного законодавства, а саме ст. 283 КУпАП притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.
4. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, визнав протиправними дії інспекторів щодо тимчасового затримання транспортного засобу позивача, а також щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.05.2018 року, серії ЕАА №409869 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП. В якості відшкодування матеріального шкоди, заподіяної в результаті незаконного тимчасового затримання транспортного засобу суд стягнув з УПП в Одеській області на користь ОСОБА_1 2062,00 грн, оскільки частина позову відповідає приписам статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України та є доведеною належними та допустимими доказами. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди, суд вказав, що позивач не довів факту її заподіяння. Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив із недоведеності адвокатом, що надавав відповідну правничу допомогу витрачення саме такої кількості часу для складання скарг на адресу УПП в Одеській області, процесуальних документів, надання клієнту консультацій та здійснення фото-фіксації для обґрунтування правової позиції. Суд установив, що справедливим розміром фактично понесених витрат на професійну правову допомогу є сума 1 000 грн, яка підлягає стягненню з УПП в Одеській області.
4.1. Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги про стягнення на користь позивача моральної шкоди у сумі 5000 грн, апеляційний суд вказав на незначний період позбавлення позивача транспортного засобу (3 дні), ступінь вини осіб, що її завдала, а також вимоги розумності і справедливості. Крім цього, колегія суддів дійшла висновку щодо часткового задоволення витрат на правничу допомогу в сумі 5 125 грн, з розрахунку 1 година витраченого часу - 500 грн (загальний витрачений час - 10 годин 15 хвилин х 500 грн = 5 125 грн). Суд також погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення решти позовних вимог.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції звернулося із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову щодо стягнення з відповідача компенсації витрат на правничу допомогу та моральної шкоди, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
6. Аргументи скаржника зводяться до того, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про стягнення на користь позивача моральної шкоди, оскільки матеріали справи не містять доказів завдання позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру неправомірними діями відповідача. Крім цього, встановлена апеляційним судом сума компенсації витрат на правничу допомогу є завищеною та суперечить критеріям обґрунтованості та співмірності.
7. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін, як таке, що є законним та обгрунтованим.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. Вирішуючи питання обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд наголошує, що відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
9. Тобто, перевірці підлягає правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права виключно в частині задоволення позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу та моральної шкоди.
10. Так, пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.