ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/1169/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Пількова К. М., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,
за участю представників:
позивача -Абросімов С. С.,
відповідача - Гончаренко Є. В., Ільченко І. В.,
прокуратури - Волошенюк О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 (колегія суддів: Калатай Н. Ф., Зубець Л. П., Мартюк А. І.) і рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 (суддя Літвінова М. Є.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк"
до Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України
про стягнення 1 301 945,73 грн,
за участю Військової прокуратури Центрального регіону України,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У січні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про стягнення збитків у розмірі 1 301 945,73 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не забезпечив доставку цінних відправлень Банку, а саме золотовалютних цінностей, переданих для доставки в іншу філію позивача у м. Запоріжжя на виконання укладеної між позивачем та відповідачем Генеральної угоди № 38-13/К від 09.12.2013 (далі - Угода), що призвело до завдання відповідачем збитків у розмірі 2 608 266,71 грн. Відповідач виплатив позивачу суму завданих збитків частково у розмірі 1 306 320,98 грн, у зв`язку з чим сума збитків у розмірі 1 301 945,73 грн залишилася несплаченою відповідачем, що і стало підставою для звернення Банку з позовом у цій справі.
2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій.
2.1. Справа № 910/1169/17 розглядалася господарськими судами неодноразово. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 у справі № 910/1169/17, відмовлено у задоволенні позову Банку до Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про стягнення збитків у розмірі 1 301 945, 73 грн.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовували свої рішення тим, що відповідач мав право укласти з позивачем угоду, за якою взяв на себе зобов`язання організовувати і забезпечувати за замовленнями позивача доставку цінних відправлень позивача, та не мав обов`язку перевіряти всі без виключення поштові відправлення з оголошеною цінністю, передані для пересилання позивачем. Тому дійшли висновку, що матеріалами справи не підтверджується факт протиправних дій відповідача при виконанні ним договірних зобов`язань у розумінні вимог законодавства та умов Угоди.
2.3. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не доведено протиправну поведінку відповідача як умову настання цивільно-правової відповідальності у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків. Також суди зазначили про відсутність підстав вважати, що збитки, яких позивач зазнав, є наслідком дій самого позивача, а відтак, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданими позивачу збитками.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 і рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/1169/17, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернувся Банк з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/1169/17 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 1 301 945, 73 грн задовольнити у повному обсязі.
3.2. Банк у касаційній скарзі зазначає, що не погоджується з судовими рішеннями господарських судів попередніх інстанцій у зв`язку з незастосуванням судами статті 18 Закону України "Про поштовий зв`язок" та неправильним тлумаченням статті 614 Цивільного кодексу України.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу заступник військового прокурора Центрального регіону України просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій без змін. Зокрема, заступник військового прокурора Центрального регіону України зазначає, що доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не застосували статтю 18 Закону України "Про поштовий зв`язок" не знаходять свого підтвердження, оскільки абзацом 3 частини 6 зазначеної статті передбачено, що оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення, якщо нестача або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок порушення відправником встановлених законодавством України правил щодо обмежень у пересиланні предметів та речей.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу Головне управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій без змін. Зокрема, Головне управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України зазначає про відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 09.12.2013 між Головним управлінням Державної фельд`єгерської служби України (виконавець) та Банком (замовник) укладено Угоду, за умовами якої відповідач за замовленнями позивача зобов`язується організовувати і забезпечувати доставку цінних відправлень замовника (далі - відправлення) на умовах, вказаних в Угоді.
4.2. Згідно з пунктом 5.1 Угоди виконавець зобов`язався прийняти відправлення замовника відповідно до пункту 2.2 та статті 3 Угоди і доставити відправлення замовника до пункту призначення у строк, передбачений пунктом 2.3 Угоди. Під час доставки відправлень замовника виконавець зобов`язаний забезпечити їх збереження та конфіденційність.
4.3. Замовник, у свою чергу, зобов`язаний оформити відправлення відповідно до пунктів 3.1 - 3.5 Угоди (пункт 5.2.1 Угоди).
4.4. Згідно з пунктом 3.3 Угоди на відправлення, які передаються виконавцю, замовник виписує три примірники реєстру встановленої форми. Перший та другий примірники реєстру подаються разом з відправленням виконавцю, а третій, з підписом і печаткою виконавця, залишається у замовника. При оформленні реєстру замовник повинен обов`язково вказувати в реєстрі номер цього Договору.
4.5. В пункті 2.4 Угоди сторони погодили, що термін доставки відправлень по території України від замовника до одержувача встановлюється в 2 доби, не враховуючи день приймання відправлення виконавцем, а також вихідні та святкові дні.
4.6. Судами установлено, що відповідно до реєстру № 1 на кореспонденцію від 15.11.2016 позивачем через Головне управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України було направлено цінності до Дирекції Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" в місто Запоріжжя оголошеною вартістю 2 608 266,71 грн.
4.7. Також господарськими судами установлено, що 16.11.2016 було здійснено озброєний напад невідомих осіб на групу співробітників відповідача, які виконували доставку цінних відправлень за Угодою. В результаті озброєного нападу невідомі особи викрали цінності позивача, які направлялися з м. Києва до м. Запоріжжя відповідно до Реєстру № 1 від 15.11.2016.
4.8. Листом № 16983/19-01 від 28.12.2016 Банк звернувся до відповідача щодо відшкодування завданих збитків у зв`язку з невиконанням умов Угоди.
4.9. Комісією Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 29.12.2016 складено акт про те, що Головним управлінням урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України передано, а Банком отримано частину матеріальних цінностей, які направлялися з м. Києва до м. Запоріжжя в рамках реалізації Угоди, відповідно до реєстру № 1 від 15.11.2016 та частково відшкодовано завдані матеріальні збитки в сумі 1 306 320,98 грн.
4.10. Відтак позивач звернувся із позовом про стягнення з відповідача збитків у розмірі 1 301 945,73 грн, завданих внаслідок втрати переданих йому цінностей.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Предметом позову у справі є вимога про стягнення з відповідача збитків у розмірі 1 301 945,73 грн, завданих внаслідок втрати відповідачем переданих йому позивачем цінностей.
5.3. Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
5.4. Місцевий господарський суд, даючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами в ході виконання Угоди, правильно зазначив, що за своєю правовою природою укладений правочин є договором надання послуг.
5.5. Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
5.6. Відповідно до статті 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору
5.7. Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України установлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
5.8. Відповідно до частини 1 статті 626 та статті 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.
5.9. Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
5.10. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України", державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв`язку, Національної системи конфіденційного зв`язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв`язку спеціального призначення, урядового фельд`єгерського зв`язку, а також інших завдань відповідно до закону.
5.11. Приписами статті 5 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" установлено, що до загальної структури державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України входить, зокрема, головне управління та підрозділи урядового фельд`єгерського зв`язку.
5.12. Частиною 1 статті 10 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" визначено, що головне управління та підрозділи урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України призначені для організації і забезпечення урядовим фельд`єгерським зв`язком Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України, державних органів, органів місцевого самоврядування, органів військового управління та інших юридичних осіб відповідно до законодавства.
5.13. Пунктом 4 частини 1 статті 15 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" передбачено, що для забезпечення виконання покладених на неї обов`язків Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України має право надавати фізичним або юридичним особам на договірних засадах послуги, безпосередньо пов`язані із забезпеченням виконання покладених на Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України завдань, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
5.14. Нормами Порядку визначення вартості та надання платних послуг Головним управлінням та підрозділами урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженого наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 29.09.2016 № 600, установлено особливості визначення вартості та надання Головним управлінням та підрозділами урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України платних послуг державним органам, органам місцевого самоврядування та іншим юридичним особам відповідно до пункту 5 частини 5 та пункту 4 частини 6 статті 10 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України", Переліку платних послуг, що надаються Головним управлінням та підрозділами урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1105.
У вказаному Порядку визначено, зокрема, наступні терміни:
- замовник - державний орган, орган місцевого самоврядування та інші юридичні особи, яким надаються платні послуги із забезпечення урядовим фельд`єгерським зв`язком на договірних засадах;
- цінне відправлення - відправлення з оголошеною цінністю, визначеною замовником, яке прийняте для доставки Головним управлінням та підрозділами урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.
5.15. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1105 затверджено Перелік платних послуг, що надаються Головним управлінням та підрозділами урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, серед якого зазначено, зокрема, доставку кореспонденції та/або цінних відправлень співробітником Головного управління та підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку з прийманням у приміщенні замовника за його заявою: без використання автотранспортних засобів Головного управління та підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку; з використанням автотранспортних засобів Головного управління та підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку.
5.16. Статтею 2 Закону України "Про поштовий зв`язок" визначено, що відносини у сфері надання послуг поштового зв`язку регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Діяльність у сфері надання послуг поштового зв`язку спеціального призначення (фельд`єгерського і спеціального зв`язку) провадиться відповідно до законодавства України.
5.17. Відповідно до статті 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" поштовий зв`язок спеціального призначення - складова частина поштового зв`язку України, призначена для надання послуг поштового зв`язку окремим категоріям користувачів.
5.18. Статтею 1 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" установлено, що спеціальний зв`язок - зв`язок, що забезпечує передачу секретної та/або службової інформації шляхом застосування відповідних організаційних та технічних заходів; система спеціального зв`язку - сукупність обладнання, засобів, комплексів та систем обробки, передачі, технічного та криптографічного захисту інформації, що організаційно, технічно та функціонально поєднані в єдине ціле, призначена для забезпечення користувачів спеціальним зв`язком; засіб спеціального зв`язку - апаратний, апаратно-програмний засіб, який призначений для обробки інформації з обмеженим доступом у складі системи спеціального зв`язку, але не реалізує криптографічних перетворень інформації.
5.19. Із аналізу наведених положень законодавства, місцевий та апеляційний господарські суди правильно зазначили, що фельд`єгерський зв`язок входить до системи поштового зв`язку України і регулюється нормами Закону України "Про поштовий зв`язок" з урахуванням особливостей, передбачених нормами спеціального законодавства, а діяльність у сфері фельд`єгерського зв`язку провадиться відповідно до законодавства України.