Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 178/864/18
Провадження № 51-2693 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М., Іваненка І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Мінтенка Ю. В.,
прокурора Дронової І. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Постаренка Д. В., який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2019 року щодо ОСОБА_1, у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040460000220, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Комунарівка П`ятихатського району Дніпропетровської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1, фактично проживаючого по АДРЕСА_2, не працюючого, раніше судимого: 2 листопада 2017 року вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 263, ст. 75, ст. 76 КК у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців; 11 січня 2018 року вироком П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, ст. 75, ст. 76 КК у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки; 5 вересня 2018 року вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1, ч. 4 ст. 71 КК у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років і 1 (один) місяць,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК, ч. 3 ст. 15 КК, ч. 2 ст. 185 КК та призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки; за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК призначено ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК до призначеного покарання частково приєднано покарання, призначене ОСОБА_1 вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 5 вересня 2018 року, яким йому було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років і 1 (один) місяць, та вирішено вважати ОСОБА_1 засудженим до позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років і 2 (два) місяці.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишено тримання під вартою і строк відбування покарання йому відраховувано з 29 травня 2018 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система" (код ЄДРПОУ 205117231), 14 087 (чотирнадцять тисяч вісімдесят сім) гривень 50 копійок завданих збитків.
Стягнуто з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2820-18 від 13 червня 2018 року в розмірі 572 (п`ятсот сімдесят дві) гривні на користь Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (код ЄДРПОУ 26238495).
Вирішено питання щодо долі речового доказу.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те що він 25 травня 2018 року, 26 травня 2018 року близько 9 та 17 години, 28 травня 2018 року, за попередньою змовою з встановленою слідством особою, з корисливого мотиву, таємно, діючи повторно, уздовж автомобільної дороги "Вільногірськ-Щорськ", на відстані 1 700 метрів від підстанції 750 кВ "Дніпровська" на території Биківської сільської ради Криничанського району, по якій проходить підземна кабельна лінія зв`язку Д-138, що належить відокремленому підрозділу "Дніпровська електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" відкопали у 2 місцях кабель лінії зв`язку Д-138, після чого викрали фрагменти кабелю довжиною 32 метри, 20 метрів, 21 метр та 19 метрів відповідно, завдавши майнової шкоди відокремленому підрозділу "Дніпровська електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" на загальну суму 22 540 (двадцять дві тисячі п`ятсот сорок) гривень.
29 травня 2018 близько 6 години за попередньою змовою з встановленою слідством особою, з корисливого мотиву, таємно, діючи повторно вздовж автомобільної дороги "Вільногірськ-Щорськ", на відстані 1 700 метрів від підстанції 750 кВ "Дніпровська" на території Биківської сільської ради Криничанського району, по якій проходить підземна кабельна лінія зв`язку Д-138, що належить відокремленому підрозділу "Дніпровська електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" таємно відкопали у 2 місцях кабель лінії зв`язку Д-138, після чого викрали фрагмент кабелю довжиною 23 метри, завдавши майнової шкоди відокремленому підрозділу "Дніпровська електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" на суму 5 635 (п`ять тисяч шістсот сорок п`ять) гривень. Однак ОСОБА_1 та встановлена слідством особа не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення даного злочину до кінця, а саме не перемістили викрадене майно з місця скоєння кримінального правопорушення, з метою отримання можливості розпоряджатись ним, у зв`язку з тим, що їх дії були припинені працівниками поліції.
18 березня 2019 року Дніпровським апеляційним судом вирок місцевого суду скасовано в частині вирішення цивільного позову та призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2019 року змінити у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Прокурор вважає неправильним призначене місцевим судом покарання засудженому шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 5 вересня 2018 року, оскільки зазначене правило призначення покарань може бути застосовано лише при призначенні покарань за сукупністю вироків згідно ч. 1 ст. 71 КК, а не за сукупністю злочинів.
У касаційній скарзі прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ч. 1, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК, п. 21, п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", встановивши, що інкриміновані обвинуваченому злочини за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК ОСОБА_1 вчинено 25 травня 2018 року, 26 травня 2018 року, 28 травня 2018 року, 29 травня 2018 року, тобто до ухвалення попереднього вироку Вільногірського міського суду від 5 вересня 2018 року, а, отже, обвинуваченому мало бути призначено остаточне покарання лише за правилами, передбаченими ч.1, ч. 4 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або часткового складання покарань. Суд апеляційної інстанції, на думку прокурора, невмотивовано визнав правильним та залишив без змін призначене місцевим судом покарання ОСОБА_1 шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 5 вересня 2018 року, оскільки зазначене правило призначення покарань може бути застосовано лише при призначенні покарань за сукупністю вироків згідно ч. 1 ст. 71 КК, а не за сукупністю злочинів. При цьому апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції при формулюванні висновку про призначення остаточного покарання із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК, допустив неточне вживання терміну, зазначаючи про часткове приєднання невідбутої частини покарання за вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 5 вересня 2018 року, що не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та безумовною підставою для скасування чи зміни судового рішення.