Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 200/10446/16-ц
провадження № 61-26864св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, у складі судді Кудрявцевої Т. О., від 16 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі колегії суддів: Макарова М. О., Деркач Н. М., Петешенкової М. Ю, від 19 квітня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі - КП "Дніпроводоканал") про визнання дій незаконними та зобов`язання здійснити перерахунок.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він, після смерті свого діда, ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно проживає у будинку АДРЕСА_1, який належав померлому на праві власності, з 2014 року. Відповідно до договору про надання населенню приватного сектору послуг з централізованого питного водопостачання КП "Дніпроводоканал" зобов`язувався надавати послуги, а споживач - своєчасно сплачувати за об`єми спожитих послуг за показаннями приладів обліку. Під час експлуатації лічильники повинні проходити періодичну повірку. Термін міжповірочного інтервалу встановлюється ДП "Укрметртестстандарт".
07 серпня 2015 року контролером КП "Дніпроводоканал" було проведено розпломбування лічильника холодної води для проведення чергової повірки, про що було складено акт, а після того, як було знято лічильник він знайшов у хвіртці повідомлення про нарахування 1 311, 28 грн за червень 2015 року, згідно якого сума до оплати йому нарахована за нормою для поливу городу, якого у нього не було та немає й досі.
22 вересня 2015 року після проведення періодичної повірки, представником підприємства було опломбовано та допущено в експлуатацію лічильник води, що було також зафіксовано в акті. Згідно даних повірки, несправностей виявлено не було. На його звернення до контролера його було упевнено, що заборгованість виставлена йому помилково та наступного місяця все буде виправлено. Незважаючи на це, наступного місяця він виявив досудове повідомлення, зі змісту якого дізнався про те, що йому нараховано заборгованість у розмірі 2 515, 89 грн.
У подальшому заявник продовжив оплачувати послуги з водопостачання згідно даних лічильника.
У квітні 2016 року до нього прийшли представники КП "Дніпроводоканал" та повідомили про намір відключити будинок від водопостачання через несплачену заборгованість. На його письмове звернення від 26 квітня 2016 року КП "Дніпроводоканал" 02 червня 2016 року він отримав відповідь про те, що 06 листопада 2011 року було прийнято на облік лічильник холодної води за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки власником помешкання не було своєчасно проведено періодичну повірку водолічильника, для запобігання порушення законодавства та накладення санкцій з боку контролюючих органів, підприємство було вимушено зняти з обліку водолічильник. Знятий з обліку водолічильник вважається таким, що відсутній. Таким чином, у відповідності до вимог діючого законодавства, у термін з 28 травня 2015 року нарахування проводилося за нормою 8 л на добу на 1 кв. м. відкритого ґрунту, та 0,5 л на добу на 1 кв. м площі закритого ґрунту.
Позивач зазначає, що згідно паспорту лічильника холодної води, що встановлений у нього як споживача послуг КП "Дніпроводоканал", міжповірочний інтервал складає 4 роки. Тобто, обов`язкова повірка зазначеного лічильника мала бути проведена, через 4 роки після введення його в експлуатацію, а саме 06 листопада 2015 року. Таким чином, на момент розпломбування лічильника холодної води для проведення чергової повірки, 07 серпня 2015 року, строк міжповірочного інтервалу ще не сплинув, але незважаючи на це та у порушення пункту 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, та пункту 3.8. договору відповідач безпідставно нараховував йому оплату послуг з централізованого постачання холодної води.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати дії КП "Дніпроводоканал" щодо нарахування по о/р НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1, у термін з 28 травня 2015 року за нормою 8 л на добу на 1 кв. м відкритого грунту та 0,5 л на добу на 1 кв. м площі закритого грунту незаконними та зобов`язати здійснити перерахунок відповідно до показників лічильника.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2016 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявлені позивачем позовні вимоги не відповідають способам захисту порушеного права, передбаченим положеннями статті 16 ЦК України, оскільки такого способу захисту цивільного права у судовому порядку діючим законодавством не передбачено.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2017 року ОСОБА_1 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку про невірно обраний заявником спосіб захисту порушеного права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
22 вересня 2017 року ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
25 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі № 200/10446/16-ц (провадження № 61-26864св18) було призначено повторний автоматизований розподіл.
11 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу Сердюку В. В.
Доводи заперечення (відзиву) на касаційну скаргу
КП "Дніпроводоканал" у запереченні (відзиві) на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 постійно проживає у будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору про надання населенню приватного сектору послуг з централізованого питного водопостачання від 04 березня 2014 року КП "Дніпроводоканал" надає послуги за вказаною адресою (особовий рахунку № НОМЕР_1 ).
Встановлено, що водолічильник, встановлений за вказаною адресою, було опломбовано та прийнято до обліку 07 червня 2011 року, про що було складено відповідний акт.
ОСОБА_1 не було своєчасно проведено періодичну перевірку приладу обліку водопостачання.
З 28 травня 2015 року нарахування за особовим рахунком № НОМЕР_1 за проводилась згідно встановлених норм та тарифів по кількості зареєстрованих осіб та з урахуванням та на полив прибудинкової території (згідно технічного паспорту 566 кв. м), лічильник було знято з обліку у базі даних КП "Дніпроводоканал". Лічильник було розпломбовано, про що складено акт розпломбування квартирного приладу обліку.
На адресу проживання позивача КП "Дніпроводоканал"було направлено досудове повідомлення, в якому повідомлялося про необхідність сплати заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 2 515, 89 грн.
26 квітня 2016 року позивачем на адресу КП "Дніпроводоканал" була направлена заява, в якій він просив повідомити підставу нарахування зазначеного боргу.
Листом КП "Дніпроводоканал" від 25 травня 2016 року позивача було повідомлено про те, що нарахування за послуги централізованого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 у період з 28 травня 2015 року здійснювалось на одного зареєстрованого мешканця та з урахуванням та на полив прибудинкової території (згідно технічного паспорту 566 кв. м, а з 22 вересня 2015 року нарахування за послуги централізованого водопостачання проводяться згідно показників приладу обліку води за фактично спожиті послуги, а тому підстав для перерахунку немає.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.