Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 761/23950/15-ц
провадження № 61-34375св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2017 року у складі судді Волошина В. О. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Андрієнко П. М., Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є..
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява ПАТ "УкрСиббанк" мотивована тим, що 23 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 40 000 дол. США зі сплатою 12,4 % річних на строк до 23 жовтня 2018 року.
У подальшому до кредитного договору за згодою сторін були внесені зміни.
Відповідач взяті на себе зобов`язання по кредитному договору не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 10 серпня 2015 року становить 18 060,17 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом - 16 665,60 дол. США, заборгованість зі сплати процентів - 1 394,57 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 7 275,58 грн, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами - 2 964,80 грн.
На підставі викладеного ПАТ "УкрСиббанк" просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту та проценти) у розмірі 18 060,17 дол. США та 10 240,38 грн пені.
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ "УкрСиббанк" про розірвання кредитного договору.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що укладений між сторонами кредитний договір від 23 жовтня 2007 року суперечить вимогам Закону України "Про захист прав споживачів", є несправедливим та порушує її права як споживача.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила розірвати договір про надання споживчого кредиту від 23 жовтня 2007 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2017 року в задоволенні позову ПАТ "УкрСиббанк" та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що графіком погашення кредиту, який є невід`ємною частиною додаткової угоди від 17 травня 2011 року, передбачено погашення суми боргу саме у гривнях, заборгованість ОСОБА_1 перед банком не доведена. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконує належним чином.
Доводи позивача за первісним позовом, що у погодженому сторонами графіку погашення кредиту (додатку № 1 до додаткової угоди № 2 від 17 травня 2011 року до кредитного договору) допущена описка (помилка) в частині валюти зобов`язання, є безпідставними, оскільки в установленому законом порядку зміни у цій частині договору (графіку) сторони не вносили, а одностороння зміна умов договору є недопустимою відповідно до положень статті 525 ЦК України.
Позивачем за зустрічним позовом суду не надано доказів і такі у матеріалах справи відсутні, які б стали підставою для зміни чи розірвання кредитного договору.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що посилання банка на ту обставину, що сторонами при укладанні додаткової угоди не змінювалася валюта кредиту, а змінювалася лише схема його погашення, а у графіку зазначені гривни, оскільки сталася описка, не можуть бути прийняті до уваги, так як вказані обставини належними та допустимими доказами не підтверджені, а суд не може своє рішення ухвалювати на підставі припущень.
Суд апеляційної інстанції також вважав безпідставними посилання банку на доданий до апеляційної скарги додаток № 2 - графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту, оскільки ці докази до суду першої інстанції не надавалися та не були предметом розгляду у місцевому суді.
Крім того, представник ОСОБА_1 пояснив, що вона цей графік не підписувала, що також не перевірялося судом першої інстанції, тому суд апеляційної інстанції не зміг прийняти цей доказ як належний та допустимий.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "УкрСиббанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У решті судові рішення не оскаржуються, тому судом касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України не переглядаються.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що як на підставу для задоволення первісних позовних вимог банк надав додаток № 2 - графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту, проте апеляційний суд безпідставно залишив ці докази поза увагою.
Позичальник отримала кредит в іноземній валюті, тому зобов`язана була його повертати також в цій валюті. Сторонами не змінювалася валюта кредиту, а змінювалась лише схема погашення кредиту. Судами також не встановлено факту зміни валюти кредитування.
Судами залишено поза увагою зміст зустрічного позову, в якому позичальник вказувала, що отримання нею грошових коштів за кредитним договором та його виконання з урахуванням всіх додаткових угод відбувалося саме в іноземній валюті - доларах США.
Під час укладення додаткового договору до кредитного договору у графіку погашення платежів була допущена описка, тому помилково зазначено, що погашення кредиту повинно відбуватися у національній валюті.
Доводи інших учасників справи
У грудні 2017 року ОСОБА_1 подала до суду відзиви на касаційну скаргу, зазначивши, що між сторонами було укладено кредитний договір в іноземній валюті, проте між сторонами укладено додаткову угоду, якою змінено валюту кредитування на національну (гривні), та продовжено строк дії кредитного договору до 25 січня 2021 року. Сторонами змінено графік погашення кредиту з визначенням платежів у національній валюті.
Оскаржувані судові рішення в частині вирішення первісних позовних вимог є законними та справедливими, тому відсутні підстави для їх скасування в цій частині.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
05 червня 2018 справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 23 жовтня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 40 000 дол. США зі сплатою 12,4 % річних на строк до 23 жовтня 2018 року.
Невід`ємною частиною до договору про надання споживчого кредиту від 23 жовтня 2007 року є графік погашення кредиту (додаток № 1).
У подальшому (23 жовтня 2007 року, 31 березня 2011 року та 17 травня 2011 року) між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди до договору про надання кредиту.
Невід`ємною частиною до додаткової угоди від 17 травня 2011 року є також графік погашення кредиту.
Як вбачається із самої додаткової угоди від 17 травня 2011 року, сторони дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту, що закріплено у графіку погашення кредиту, який відповідно до пункту 8 цієї угоди є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди.
Відповідно до графіка погашення кредиту встановлено, що у період з 17 травня 2011 року до 24 жовтня 2022 року боржник щомісячно сплачує по 171,45 грн. Сума щомісячного платежу зазначена в гривнях.
Як додаткова угода, так і графік платежів узгоджений та підписаний сторонами.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.