Постанова
Іменем України
22 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 133/517/16-ц
провадження № 61-13022св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Лесько А. О.,
Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачі: (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2, Козятинська сільська рада Козятинського району,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_4, на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 лютого 2017 року у складі судді Слободяного О. Є., та на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від
23 травня 2017 року у складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Іващука В. А., Якименко М. М.,
Встановив:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, Козятинської сільської ради Козятинського району, у якому просила встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_5 є її рідною тіткою по лінії матері ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та визначити додатковий строк (три місяці з дня набрання рішенням законної сили) для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_5 та її мати ОСОБА_9 були рідними сестрами, однак документи на підтвердження їх родинних зв`язків не збереглися.
ОСОБА_5 , яка є рідною тіткою позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_1. На день смерті вона постійно проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За життя заповіт не склала. Єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 був її син ОСОБА_10, який на момент відкриття спадщини з померлою постійно не проживав та не був зареєстрований за адресою її місця проживання. У передбачений законодавством шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 помер. Із роз`яснень адвоката ОСОБА_1 стало відомо, що вона є спадкоємцем другої черги за правом представлення після її смерті як племінниця.
Вважала, що пропустила строк звернення із заявою про прийняття спадщини після своєї тітки з поважних причин, оскільки не знала, що має право на спадкування, враховуючи, що був живий син померлої, а тому просила позовні вимоги задовольнити, а саме: встановити факт родинних відносин та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, Козятинської сільської ради Козятинського району, у якому просив встановити факт, що його батько ОСОБА_10, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_4 , на момент відкриття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно проживав разом із нею за адресою реєстрації місця її проживання.
Позов обґрунтовано тим, що після смерті батька позивач прийняв спадщину шляхом подання заяви до нотаріальної контори. До складу спадкового майна увійшло право ОСОБА_10 на спадщину після смерті його матері (баби позивача) ОСОБА_5, яку батько позивача прийняв у зв`язку з тим, що постійно проживав із спадкодавцем.
Посилаючись на те, що позивач не може оформити свої спадкові права після смерті батька, оскільки реєстрація місця проживання батька була відмінна від адреси реєстрації місця проживання баби, тому просив позов задовольнити та встановити факт постійного проживання із спадкодавцем.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від
23 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 23 травня 2017 року, у задоволені позову ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем задоволено.
Встановлено факт, що ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, на час відкриття спадщини після смерті його матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав разом із нею за адресою:
АДРЕСА_1 .
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, вважав відсутніми будь-які перешкоди, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними для спадкоємця труднощами для подання заяви про прийняття спадщини в строк, визначений частиною другою статті 1270 ЦК України.
Крім того, суд вважав, що встановлення факту родинних відносин із померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 не породжує для позивача ОСОБА_1 будь-яких юридичних наслідків, не тягне за собою виникнення, зміну чи припинення правовідносин, а тому позовні вимоги в частині встановлення факту родинних відносин не підлягають задоволенню у зв`язку з безпідставністю.
Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з доведеності позовних вимог, підтверджених належними і допустимими доказами.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі
08 червня 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_4, у якій, з урахуванням пояснень до касаційної скарги, просить скасувати рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 23 травня 2017 рокуі ухвалити нове рішенням, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, а у задоволенні зустрічного позову
ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем відмовити. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно не дослідили обставини справи та дійшли помилкових висновків, зокрема, про те, що у позивача за первісним позовом ОСОБА_1 були відсутні перешкоди, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними для спадкоємця труднощами для подання заяви про прийняття спадщини в строк. Оскільки ОСОБА_1 зазначала, що у встановлений законом строк не зверталася з відповідною заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що не знала та не усвідомлювала, що може бути спадкоємцем своєї тітки ОСОБА_5 .
Крім того, рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, у частині задоволення зустрічного позову
ОСОБА_2 ґрунтується на припущеннях, а отже, є незаконним. Встановлюючи факт постійного проживання, суди не надали належної правової оцінки показам свідків та іншим доказам у справі, що мають значення для справи, зокрема, не дослідили облікову картку господарського обліку Козятинської сільської ради за 2011-2015 роки, у якій ОСОБА_10 не зазначений як член сім`ї померлої.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 133/517/16-ц передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати касаційного цивільного суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши всі аргументи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а аргументи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, яка на день смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлено, що крім ОСОБА_5 у спірному будинку ніхто не був зареєстрований, що підтверджується довідкою № 413 виконкому Козятинської сільської ради від 09 березня 2016 року.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на жилий будинок із господарськими будівлями, розташований на АДРЕСА_1 .
Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 був її син ОСОБА_10, який протягом шести місяців із моменту відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини до нотаріуса не подав.
ОСОБА_10 був зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_3 .
Згідно з листами державного нотаріуса та приватних нотаріусів Козятинського районного нотаріального округу, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 не заводилася.