Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 750/6707/16-ц
провадження № 61-20185св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Аста-Страхування",
третя особа - Державне підприємство "Документ",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Аста-Страхування" на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 17 січня 2017 року у складі судді Жука М. І. та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 28 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Бечка Є. М., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У липні 2016 року ОСОБА_1, діючи як законний представник свого малолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулась до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Аста-Страхування" (далі - ТДВ "СК "Аста-Страхування"), третя особа - Державне підприємство "Документ"
(далі - ДП "Документ"), в якому просила стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 59 813,07 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що відповідач в порушення умов договору медичного страхування подорожуючих від 26 жовтня 2015 року № 24036 не здійснює відшкодування витрат на медичне обслуговування, які були понесені позивачем, у зв`язку із настанням страхового випадку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 17 січня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ТДВ "СК "Аста-Страхування" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 59 813,07 грн.
Стягнуто з ТДВ "СК "Аста-Страхування" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Стягнуто з ТДВ "СК "Аста-Страхування" на користь держави судові витрати по справі у розмірі 598,13 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконав умов договору медичного страхування подорожуючих, не виплатив страхове відшкодування, хоча позивач своєчасно зверталася з заявою про настання страхового відшкодування. Також судом задоволені вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн, які підтверджені належними доказами.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 28 лютого 2017 року апеляційну скаргу ТДВ "СК "Аста-Страхування" відхилено.
Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 17 січня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу ТДВ "СК "Аста-Страхування", апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
14 березня 2017 року ТДВ "СК "Аста-Страхування" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 17 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 28 лютого 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли неправильного висновку про сплату позивачем страхового платежу та, відповідно, про набрання чинності договором медичного страхування подорожуючих № 24036 від
26 жовтня 2015 року. Позивач не сплатила страховий платіж у розмірі
100,00 грн, тому договір не набув чинності. А надані позивачем докази на сплату 100,00 грн, не підтверджують такої сплати.
Судами були проігноровані умови страхування, тому суди дійшли до безпідставного висновку, що понесені позивачем витрати охоплюються Програмою страхування за Договором. Умовами договору медичного страхування, який був підписаний між сторонами, передбачено обсяг страхування за Програмою "П", що підтверджується додатком до договору, а також агентським договором № 001 від 23 квітня 2014 року, відповідно до додатку № 1 якого агенту було дозволено діяльність з добровільного медичного страхування подорожуючих. Проте даною програмою не передбачено відшкодування витрат, які понесені подорожуючим при лікуванні у стаціонарі.
Суд першої інстанції при розгляді справи був упередженим по відношенню до відповідача, однобоко дослідив надані сторонами докази, не проголосив судового рішення прилюдно, не роз`яснив його зміст, не вийшов з нарадчої кімнати та сторони не запрошувались на оголошення рішення, їм просто вручили копії повного тексту рішення секретар судового засідання.
Суд прийняв від представника позивача та залучив до матеріалів справи новий доказ, який підтверджував розрахунок за надання правових послуг адвокатом, під час судових дебатів, тобто після початку розгляду справи по суті, та зазначає, що судом приймались всі подані докази на протязі всього часу розгляду справи, при цьому поважність причин несвоєчасного подання доказів судом не з`ясовувалось.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Деснянського районного суду міста Чернігова.
У квітні 2017 року матеріали цивільної справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.
Розпорядженням від 10 червня 2019 року № 642/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-20185св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 10 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.