Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 350/14/17
провадження № 61-40803св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараш А.А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Грабівська сільська рада Рожнятівського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1, ОСОБА_3,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Грабівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Грабівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Свої вимоги мотивував тим, що після смерті його матері, ОСОБА_4, відкрилася спадщина на домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Він є спадкоємцем за заповітом, який складено 29 квітня 2002 року, підписаний власноручно вдома ОСОБА_4 та посвідчений секретарем Грабівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області Бойчук С.В., зареєстрований в реєстрі за № 37. Бажаючи скористатися своїм правом на спадкування за заповітом, ОСОБА_1 звернувся в нотаріальну контору, однак нотаріус відмовив йому в оформленні спадщини, мотивуючи тим, що відсутній документ про право власності на домоволодіння спадкодавця. При таких обставинах ОСОБА_1 не може в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, а відтак звернувся до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
На підставі наведеного просив визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_4, право власності на спадкове майно, а саме на домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Ухвалою Рожнятівського районного суду від 06.02.2017 року до участі в розгляді даної справи залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості співвідповідачів.
17.05.2017 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно.
Свої вимоги за зустрічним позовом мотивувала тим, що вони з позивачем є братом і сестрою. За час спільного проживання їхні батьки побудували житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_1 . Вся сім`я проживала в цьому господарстві. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько ОСОБА_5, після смерті якого вона прийняла спадщину, оскільки вступила у фактичне володіння та управління спадковим майном. В 2001 році стан здоров`я матері різко погіршився, вона дбала про неї, доглядала її, готувала їсти, а на день її смерті проживала разом з матір`ю тому вважає, що прийняла спадщину. Вказує, що між нею та братом існувала домовленість, що кожному з них буде належати по 1/2 спадкового домоволодіння. Позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, вважає заповіт від 29 квітня 2002 року недійсним з тих підстав, що мати була неграмотною, не вміла ні писати, ні читати. Зі змісту заповіту невідомо, чи даний заповіт було прочитано. Крім цього, як видно з тексту заповіту, секретарем сільської ради не було перевірено дієздатність особи, а також заповіт складено від імені ОСОБА_4, а не ОСОБА_6, що є доказом того, що особа заповідача не встановлювалася. Вважає, що вони з братом мають право на рівні частини спадкового майна. Крім того, вона має право на обов`язкову частку в спадщині, оскільки на час відкриття спадщини після смерті матері була непрацездатною.
Просила суд ухвалити рішення, яким встановити факт прийняття нею спадщини після смерті батька ОСОБА_5 та прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 ; визнати недійсним та скасувати заповіт, посвідчений секретарем Грабівської сільської ради 29 квітня 2002 року; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Ухвалою Рожнятівського районного суду від 19.05.2017 року даний зустрічний позов об`єднано в одне провадження з цивільною справою №350/14/17, номер провадження 2/350/175/2017.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рожнятівського районного суду від 12 березня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Івано-Франківської області, позов ОСОБА_1 до Грабівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, а також зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання заповіту недійсним, визнання права власності на спадкове майно, задоволені частково. Визнано заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 37, посвідчений 29 квітня 2002 року секретарем Грабівської сільської ради від імені ОСОБА_4 . недійсним. Встановлено, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька, ОСОБА_5 Визнано за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частин домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/6 частину домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 проживав у спірному домоволодінні на момент смерті його батька та матері та проживає в ньому по даний час. Однак, заповіт від 29.04.2002 року, за яким мати ОСОБА_4 заповіла йому дане нерухоме майно, складений з порушеннями вимог закону. Про існування оскаржуваного заповіту ОСОБА_2 стало відомо тільки з того часу, коли ОСОБА_1 звернувся до суду. Крім того, в силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, ОСОБА_2 має право на частину спадщини після смерті свого батька. Однак, на момент смерті матері, ОСОБА_4, ОСОБА_2 з нею не проживала і з заявою про прийняття спадщини не зверталася.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині: встановлення, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька, ОСОБА_5 ; визнання за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, права власності на 1/6 частину домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 та ухвалити рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 в повному обсязі й визнати за ним право власності на ціле домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16 липня 2018 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду України касаційну скаргу на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 04 листопада 2018 року шляхом надання до суду уточненої редакції касаційної скарги із зазначенням в ній реєстраційного номеру облікової картки платника податків, адреси електронної пошти, номеру засобу зв`язку та правильного найменування суду касаційної інстанції.
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 надіслав до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням в ній реєстраційного номеру облікової картки платника податків, номеру засобу зв`язку, правильного найменування суду касаційної інстанції та вказав на відсутність адреси електронної пошти.
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2018 року та витребувано справу з Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували ту обставину, що ОСОБА_2 в спірному домоволодінні не проживала, так як з 1974 року почала проживати у своєму власному житловому будинку, спадщину після смерті батьків не приймала. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано приписи ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) та не застосовано належні в даному випадку приписи ст. 1220, 1268-1298 ЦК України.
Також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій визнали встановленим факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті батька в 1979 році, без належного аналізу доказів.
Крім того, зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не було встановлено, що положення заповіту суперечили волі заповідача, а відтак відсутні підстави для визнання його недійсним.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 заперечувала проти вимог та доводів скаржника та просила оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що підстав для їх скасування немає, а суди дійшли правильних висновків, належним чином оцінивши всі докази по справі та застосували належні в даному випадку норми матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Під час розгляду справи суди встановили, що ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 були подружжям, спільно проживали у збудованому ними у 1956 році домоволодінні, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Згідно копії повторного Свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 28.01.1954 року, копії відновленого Свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 08.04.1962 року та копії повторного Свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 09.03.1977 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..
Згідно копії повторного Свідоцтва про одруження НОМЕР_4 від 15.02.1972 року ОСОБА_9 змінила прізвище на ОСОБА_10 .